Пісенька про космічного гостя (скорочено) – Костенко Ліна



Достигають яблука ранети (*).
Рання осінь листя золотить.
Гарний хлопець з іншої планети,
Може, завтра в гості залетить.
Діло звичне – міжпланетні мандри.
Усміхнеться, зніме свій шолом.
Скаже: – Там, в сузір’ї Саламандри,
Твій коханий бив тобі чолом.
Я спитаю: – Є у вас поети?
Як по-марсіанськи – макогін (1)?
Знаєш, там туманність Андромеди,
Хай не йде так часто на обгін.
Він посидить, трохи відпочине,
Цей мій дивний, нетутешній гість.
Планетарно синіми очима
Про безмежний космос розповість.

/> Прийдуть люди з ним погомоніти,
Хлібом-сіллю я їх пригощу.
Передам йому для Береніки
Білі айстри в крапельках дощу.
Перевірю техніку в ракеті,
Розкажу, як звуться журавлі.
Хай посіє в себе на планеті жменьку
Слів із нашої землі.
Апарат космічний загуркоче,
Пропливе смарагдовий (2) кортеж (3)…
– добре, я коли-небудь заскочу.
Ти в якій галактиці (4) живеш?
(*) Ранети – сорт яблунь.
(1) Макогін – дерев’яна палиця для розтирання маку в макітрі.
(2) Смарагдовий – яскраво-зелений.
(3) Кортеж – урочиста процесія, виїзд
(4) Галактика – космічна система, що складається
із зірок, туманностей та ін.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Хто не мріє про майбутнє, не уявляє собі його якось! І в першу чергу ці уявлення пов’язані з освоєнням космосу, із зустрічами з “братами по розуму”. Мабуть, космічні пришельці будуть мати високорозвинені цивілізації, вмітимуть робити те, чого ще не навчилися земляни. Але такої роси на квітах, таких запашних слів, як у нас, вони, напевне, не матимуть. Буде їм чого повчитися і в нас, землян, наприклад, зустрічати гостей хлібом-сіллю, милуватися журавлиним ключем у небі, айстрами в крапельках дощу.
Вірш пронизаний безмежною любов’ю до рідної планети Земля. тонким гумором, національною гордістю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твiр на тему мандрiвки рiдною землею.
Ви зараз читаєте: Пісенька про космічного гостя (скорочено) – Костенко Ліна