Таня-Марія Литвинюк – Що ти знаєш про неї?

Related posts:

1. Таня-Марія Литвинюк – І у цій безкінечній тисняві І у цій безкінечній тисняві короткозорості Подаруй мені Господи легкості і прозорості Так щоб контури тільки і більше причин для радості Так щоб зовсім ніколи мені не боятися сірості Вбережи мене Боже від заздрості і від злості Заплітай мені рими у вірші і сни у волосся Подаруй мені Боже жменьку своєї милості Так щоб все […]...
2. Таня-Марія Литвинюк – Ми поза сезонами Ми поза сезонами осінь співає соло Ховаємо руки в кишенях неначе золото Неначе на пальцях мозолі думки дозовано Зіниці розширені волосся електризоване Дзвінок телефону здається ми поза межами Ми поза мережами кількість вхідних обмежена У стоптаних мештах півночі по місту вештались Кидаєм під ноги пожертви і тіні зрештою Обличчя шарфами вітрами губами долонями Повітря торкається […]...
3. Таня-Марія Литвинюк – Так стається Так стається, що їй випадає палити мости. Бог у неї спеку і сталь помістив, І коли бракне кисню, Вона згадує мамине: “донечко, перерости” – Повертатися пізно. Їй здається, що тісно і нікуди далі рости, Що життя – божевільня або монастир, Що немає ні віри, ні сенсу, ні сил, Тільки тризна. Вона звикла ділитися на голоси: […]...
4. Таня-Марія Литвинюк – Так виводиш себе з цього стану зими Те, що ви будували роками, Може бути зруйноване в одну мить – все одно будуйте ( Мати Тереза ) Так виводиш себе з цього стану зими – З викликом, А тобі починається сніг – відрами, А тобі починаються сни – титрами, А тобі починається мир – війнами. А тобі починаються дні – тижнями, А у […]...
5. Таня-Марія Литвинюк – Хтось тебе по шматочках виймав Хтось тебе по шматочках виймав-не виймав, але вийняв – І більше не любиться. І тепер тобі ночі не пишуться, дні не римуються. І не сила, не слабкість, а втома тобі по хребту. Бо хотілось не тиші, не тилу, не тіла, а захисту. Хтось до тебе мовчав-не мовчав, але змовчав – І більше не мріється. І […]...
6. Таня-Марія Литвинюк – Руки мої порцеляна Руки мої порцеляна скільки нам років Господи Скільки потрібно любовей і губ до найближчої пристані Скільки доріг хоч приблизно молитв і гордості Треба пройти чи відчути вітрів і пристрастей Вулиці міста не чують не бачать Господи Сірий асфальт кращий друг і ніхто не зайвий Тіло моє на мотузках – аж плечі згорбились В небо моє […]...
7. Таня-Марія Литвинюк – Світ так вибрав і вирішив Світ так вибрав і вирішив – жити тобі в цей час. Ворожити на мир і війну, на обійми-набої. Світ дорослий і мудрий, він знається в цих речах. Береженого Бог береже. Бережи свого Бога. Світ так вибрав і вирішив – рухатись по кривій: Хоронити хоробрих, писати “хороші новини”… Пробачай, доки зможеш. Люби, доки поруч живі. І […]...
8. Таня-Марія Литвинюк – Гріх тобі скаржитись Гріх тобі скаржитись – переживи і живи. Перев’яжи собі римами рани і внутрішні драми. Наворожи собі тишу нічними містами. Знай собі ціну – не опускай голови. Біль тобі шоковий, шок тобі больовий. Крила твої ламані-переламані. Йди по асфальту. Не витрачай висоти. Жоден із них не вартий твоєї пам’яті. Літо на вулиці – небо тобі на […]...
9. Таня Бенещук – Ти знаєш, що таке самотність? Ти знаєш, що таке самотність? Ти відчував хоч раз любов?! Неначе я зірвалась у безодню… А в жилах замерзає кров. Ти куштував на смак солоні сльози? Можливо скажеш де їм край?! Бо вже не помічаю в травах роси, Як дні за днями… І їх мені не жаль. Ти бачив, як на друзки серце? Ти уявляєш, […]...
10. Таня-Марія Литвинюк – Миру тобі, миру, мій світе Миру тобі, миру, мій світе, милості, Божої милості, милий, людської мудрості. Хай із долонь твоїх зв’язаних птахи вилетять. Хай із грудей твоїх ранених квіти виростуть. Миру тобі, миру, мій світлий, милості, Змучений мій, сили тобі, мужності. Хай твої ріки наші гріхи вихрестять, Хай твої води стануть нової міцності. Миру тобі, миру, мій світе, милості. Музики, […]...
11. Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі Або в задуманих садах, Коли од щастя мимоволі Сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, Немов дитинства дальні дні, І кожна квітка і стеблина До тебе тягнуться в півсні. А ти ідеш. На небокраї Яка краса огнів сія! Й разом з природою співає Душа закохана твоя. І тільки […]...
12. Стеша Виноградова – ти знаєш, з тобою недобре Ти знаєш, з тобою недобре Без тебе погано І що тепер? На зміну холодному небу Приходить сонце, Та не завжди. Без тебе навчуся Я вкотре шепочу: “в мені ти вмер” У тебе свої кольори Своя королева Та в старості жодна Не дасть води. Бо королеви такі, Їм довіку падати в ноги. Вона полишає тебе І […]...
13. Надія Ковалюк – Чи знаєш ти, як я тебе люблю? Чи знаєш ти, як я тебе люблю? Бузковими п’янкими вечорами Живицею-сльозою напою Твої вуста, щоб загоїти рани. Русалкою до тебе припливу, Манитиму очей зелених блиском. Всі зорі з неба в жменях принесу І з місяця зроблю тобі колиску. Я зіллям ніжності тебе приворожу, Змішаю в небі всі яскраві барви. Втамую спрагу краплями дощу, А з […]...
14. Катя Гуйван – Ти знаєш Ти знаєш… То я роблю перший ковток тої кави, Яку ти готуєш собі по обіді Коли прокидаєшся. Не те, що би ради забави… Формальності… Справи… Та я не вагаюся… Мені так смачніше… І світ зупиняється Щоб дати можливість мені відчувати нас ближче… Ти знаєш… То я там у нашому ліжку “вивчаю” бульварні романи Коли ти […]...
15. Олена довганюк – Ти знаєш, як важко без тебе? Ти знаєш, як важко без тебе? Наскільки потрібен мені? В присутності твоїй потреба, Тобою наповнені дні. Як погано без тебе буває Як серце без тебе болить… І сум як мене покидає, Як голос твій чую умить. Авжеж, ти, напевно все знаєш, Про що я, буває, мовчу, Та уваги, на те, не звертаєш Про що я […]...
16. Тесса Колейс – Ти знаєш Ти знаєш, Адже не важливо, в якому ми статусі: Коханці, вороги, друзі, перші зустрічні; Ми вибухнули та горіли в одному градусі, Дотліваючи, розпалися холодні, але мічені. Ти знаєш, Адже можливо у мене в горлі терпне. Та лиш твоє життя мені дорожче космосу. Погана звичка – кохати натщесерце, Відчайдушно роздираючи обійми Хроноса. Ти знаєш, Приходь до […]...
17. Вірш – А знаєш як болить у мене в серці? А знаєш як болить у мене в серці? Не знаєш… бо ніколи не боліло… Не відкривав душі своєї дверці І серце твоє ні за ким не мліло. Подумай, уяви лиш, що хтось любить Тебе більш за усе на цьому світі, Байдужістю твоєю себе губить, Не дже від тебе подарунків й квітів… А лиш чекає крапельку […]...
18. Василь Симоненко – “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, […]...
19. Стеша Виноградова – знаєш, хороший Знаєш, хороший, а я вечорами холодними і пустими, Коли синьо-прозорим інеєм покривались стіни, А в сусідній квартирі у когось стікала слина По грудях і стегнах, як показник бажання, Я покірно складала руки й за тебе молилась. і рани, Всі рани, тобою безжально нанесені, вражена, Я сиділа сама і гоїла тими молитвами. і зневажена Я чекала, […]...
20. Христина Маховських – Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Прокидатись серед ночі і думати: почалось, Сни про тебе не дають спати, І на пусту голову лити воду. Адже, це так просто – словами мовчати Коли чекаєш якого-небудь пояснення. Коли хочеш прогнати втому, А програєш найслабшому. А йому одному На тебе начхати. Адже, ти так живеш, […]...
21. Марта Тарнавська – Ти не знаєш Так до болю, до болю тужно, Так безмежно, жагуче жаль, Хоч і небо ясне-головокружне, І хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо не знаєш ти, що саме в цю мить Вітер вістку нам приніс, Що востаннє вже так серце тремтить, І більше не треба сліз. Ти не знаєш, що розстання це час, Що холоне в жилах кров, […]...
22. Надя Ковалюк – Ти знаєш, мам Ти знаєш, мам… Любов для мене – сіль, Розріджена дощем і тихим болем, Вона в долонях, як бджолиний рій, Що вабить медом, а насправді – коле… Вдягала з Ним намисто із зірок, Крильми любові пеленала небо. До щастя, мамо, впала я за крок, За мить єдину до воріт Едему. Якби хтось знав, де саме упаде […]...
23. Крістік Хрустік – Я ж ніколи не плачу, ти знаєш Я ж ніколи не плачу, ти знаєш… Я ж сильна і не вмію ламатись. І коли в моє серце ножі ти пускаєш, Про свій біль не дозволю дізнатись. Я ж ніколи не зможу любити, Бо немає його в світі цьому… Мою душу, як скло, можна легко розбити, Розкидавши уламки по світу земному… Я вся повна […]...
24. Критика “Ти знаєш, що ти – людина” Симоненко Вірш ” ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА… ” входить до збірки “Земне тяжіння” . У ньому В. Симоненко очищує від бруду, підносить з болота розтоптану в роки сталінського свавілля людську гідність. Наче нічого нового, невідомого читачеві не говорить поет. Але він здатний перевернути душу, примушує замислитися над таким простим і водночас складним запитанням: Ти […]...
25. Юрій Іздрик – А знаєш – буде ще спокій А знаєш – буде ще спокій Хоч в це вже не надто віриться І – правда – буде ще біль Хоч цього вже явно задосить І ночі будуть і дні І море всілякої лірики Й можливість піти світ за очі Не зловживаючи досвідом А ще – похідні від опію Попіл нейронів синапсів Залишмо для світу […]...
26. Лілія Ніколаєнко – А знаєш, ненависть – це теж любов А знаєш, ненависть – це теж любов, Помножена на гордість і образи, Загублена в сувоях древніх мов, Покроєна іржавим лезом часу… Не всі святі, хто не пізнав гріха, Не всі лихі, у кого чорні крила. Я вірю в те, що ти мене кохав, Та суть твоя вбиває, а не цілить… Не зрушиться в душі болюча […]...
27. Детальний Аналіз “Ти знаєш, що ти – людина” Симоненко ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: Лірика. Жанр: ліричний вірш. Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути якомога більше, зробити добрі справи. Ідея: Утвердження думки про неповторність кожної людини; заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. Віршовий розмір: шестистопний ямб. Художньо-стильові особливості: Повтори: Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
28. Елизавета Замана – Знаєш, іноді мене Знаєш, іноді мене Злість брала Бо я тебе Ніколи не мала. Я була мала І зовсім, здавалося, Сама. А потім миналося… Мама брала за руку, Навчала життя. Я освоювала науку, Вчила правила буття. І непомітно Він з’явився, та став Поряд незамінно Наче знав, Що вчасно. Розмовлє красивою Ворожою мені Російською, Не говорячи імені Називає – […]...
29. Василь Симоненко – Ти знаєш, що ти – людина (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди. Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба. […]...
30. Іван Вовчок – Знаєш Знаєш, А я ніколи не був Надпримхливим у виборі, Не зважав на безглузді канони Тупого суспільства, Для таких в голові Є вбудований відділ призирства, Й сатирично оформлені Кожному недругу титули. Я міг вдовольнити всі свої вимоги, Простими подачками… Та зараз коли мій лівий шлуночок Маленького серця розширений, А мозок від опалу Гарячих емоцій прожарений, Я […]...
31. Олена довганюк – Ти знаєш, іноді важко буває Ти знаєш, іноді важко буває Сидіти самій у морозній пітьмі, Думками ділитись щовечора з чаєм, На аркуші викласти рими сумні. Як бачити важко життя епізоди Твої і мої. Благаю, пробач! Я згадую іноді свої “пригоди”, Я згадую днів своїх жалісний плач. Як важко було з самотою заснути. Ми в ліжку удвох: я і вона. Вона […]...
32. Таня Крисюк – Ніч танцювала ніжне танго під вікном Ніч танцювала ніжне танго під вікном, Шуміло листя білотілої берези, І ароматна кава зваблювала дух, А він стояв. Гарячий, нетверезий. Немов закляк. Немов закам’янів. А серце вже ледь билось, розривалось. Погас прожектор і упав актор. Все закінчилось хутко розпочавшись… Він був із нею чесним до кінця, Він не фальшивив. Часто посміхався. Він просто був. Йдучи […]...
33. Олеся Крисько – Ти знаєш, мені часом сниться небо! Ти знаєш, мені часом сниться небо! Прошите чебрецем і запахом трави Нескошеної, сонцем перегрітої. Суниці. Смак джерельної води. Ти знаєш, закриваю очі й знову чую Спів ластівок. В повітрі жар горить – Липнева спека. Моя пам’ять не забула, Як прохолода лісу в тінь манить. А часом – враз рясним дощем укриє землю. БосОніж по калюжах. […]...
34. Таня Гелетюк – де тебе, мамо, шукать? – Мамо, матусечко рідна, Де тебе, люба, шукать? Я тебе хочу побачить, Скільки всього розказать… … Знову шум, знову гам, Знову крики лунають, Там, на кухні в диму, Де про щось розмовляють. На столі попільничка І пляшки від вина… Тут сидить чиясь мама І сидить не одна. Поруч друзі веселі, Вірні й п’яні дружки Розливають […]...
35. Василь Симоненко – “Ти знаєш, що ти – людина” АНАЛІЗ Аналіз вірша В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”: тема, ідея, основна думка, художні засоби, ідейно-художній аналіз. Тема твору: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. Основна думка: людина – велике створення на землі, вмій з гордістю […]...
36. Таня Гелетюк – Непроханий гість Непроханий гість ти в моєму житті!.. Як вітер влетів у прочинені двері, Порушив мій спокій і тишу мою, Сполохавши струни завмерлі. Ти вірвався пекучим теплом, Ароматом весняних конвалій, І нестримним потоком дощів, Заховавши відлуння реалій. І фіалковим медом лугів, Яблуневим солодким медом… Ти поїв мої спраглі вуста Під блакитним бездонним небом. Барвінкові духмяні слова І […]...
37. “Ти знаєш, що ти людина?” (за творчістю В. Симоненка) В. Симоненко належить до руху шістдесятників, що виник за часів так званої відлиги. Це були молоді люди, які вперше за багато років насмілилися вголос сказати те, що думають. На відміну від своїх попередників, які оспівували робітничий клас як єдине ціле, поети-шістдесятники звернули свій погляд на звичайну людину, її турботи, почуття, оригінальність. В. Симоненко у своїй […]...
38. Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” (2 варіант) Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
39. В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Василь Симоненко вірив […]...
40. Марія Рожновська – Сп’яніла Мені тебе досить. Не можу Ще пити міцне шепотіння. Агов, я в десяте вже кАжу, Що матиму вранці похмілля. Мені тебе досить. дурнію. Ти що мене просиш співати? Облиш, – танцювати я вмію. ПокАжу, коли зможу встати. Мені тебе досить. Сп’яніла. Ти віскі з текілою вкупі. Та тягнуться до мого тіла Жаркі поцілунки і руки. […]...