Таня-Марія Литвинюк – Так виводиш себе з цього стану зими



Те, що ви будували роками,
Може бути зруйноване в одну мить
– все одно будуйте ( Мати Тереза )

Так виводиш себе з цього стану зими –
З викликом,
А тобі починається сніг – відрами,
А тобі починаються сни – титрами,
А тобі починається мир – війнами.

А тобі починаються дні – тижнями,
А у тебе вгрузають вітри – іклами,
А на тебе сторонні очима хитрими,
А тебе перехожі штовхають ліктями.

І гортаєш, як стрічку новин –
Витримай.
По тобі електричний розряд – виживи.
А на тебе стурбовані лиця – літрами.
А в тобі розчиняється крик – тишею.

І здригаєшся раптом, що все це тобі звичкою:
Ці будинки, ці рухи, ці пальта, ці дні коричневі.
А в тобі розливається небо – річкою,
А в тобі безкінечна любов вистигла.

Так виводиш себе з цього стану зими –
Зрештою,
Відчуваєш себе на кілька морів старшою.
А в тобі починається Бог – ніжністю.
А тобі посміхаються люди –
Першими.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір на тему оратор-розумна людина.
Ви зараз читаєте: Таня-Марія Литвинюк – Так виводиш себе з цього стану зими
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.