Тарабарська мова



Тарабарська мова (від рос. тарабарить – теревенити) – незрозуміла комусь мова; бурсацький, лірницький, єврейсько-купецький, злодійський жаргони. В Україні XVIII – початку XIX ст. Т. м. користувалися бурсаки. їхня мова створювалася на основі спеціальної перестановки (метатези) звуків, складів і коренів сусідніх або близьких одне від одного сліз з метою зробити висловлювання незрозумілим для сторонніх людей. Зразком Т. м. можуть бути слова Сивілли з “Енеїди” І. Котляревського:

Та що абищоти верзлялом.
Не казку кормом солов’ять:
Ось ну, закалиткуй брязкалом.
То радощі заденежать.
Коли давало сп’ятакуєш,
То, може, чуло зновинуєш.
(Та що абищо ти верзеш,
Солов’я казкою не кормлять:
Ось ну, забряжчи калиткою,
То денежка порадує.
Коли даси п’ятака,
То, може, новину почуєш.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Поети романтики реферат.
Ви зараз читаєте: Тарабарська мова