Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження”

Related posts:

1. Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження” Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження”. “Розстріляне відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру і яке було знищене більшовицьким тоталітаризмом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні 300 років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно явити […]...
2. Митці “Розстріляного Відродження” Проголошення державної незалежності України зумовило великі зміни в духовному житті, розвитку національної культури, літератури та мистецтва, в пробудженні історичної пам’яті народу. Ліквідовано багато “білих плям” в історії української літератури – повернено імена письменників, що були закатовані у сталінських таборах, тих, чия творчість оголошувалась ворожою, націоналістичною. “Розстріляне Відродження” – так називають митців 20-30 років XX століття, […]...
3. Поети “розстріляного відродження” Реферат на тему: Поети “розстріляного відродження” Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу систематично заборонялася й переслідувалася спеціальними державними вердиктами й актами. Цей геноцид тривав століттями. За останні триста з гаком років українська література, перебуваючи в колоніальному становищі, не могла розвиватися на всю силу […]...
4. Ідейно-естетичні пошуки українських письменників “Розстріляного відродження” Кінець XIX-початок XX ст. в європейській культурі позначився складним процесом пошуків нових форм, ідей та естетичних основ відтворення життя в мистецтві. Прикметними рисами цієї доби стають тривога і драматизм, руйнування старих і створення нових форм мистецтва, нового світовідчуття. Адекватними формами осягнення дійсності тепер визнаються музика, поезія, творче осяяння; пріоритетне значення відводилося яскравій індивідуальності митця, що […]...
5. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (1 варіант) Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи – змінювався характер та проблематика віршів Тичини. І якщо в ранній […]...
6. Мрії про національне відродження рідного краю (за віршем “Товаришам із тюрми”) Під час свого першого ув’язнення у львівській тюрмі І. Я. Франко написав вірш “Товаришам із тюрми”, в якому відбилися його мрії про щасливе майбутнє Батьківщини. Це один із кращих прикладів громадсько-політичної лірики поета. В цьому вірші І. Франко засуджує світ пригнічення, в якому живуть люди, закликає їх прагнути до нового щасливого життя: Через хвилі нещасть […]...
7. Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т. Осьмачки […]...
8. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (2 варіант) Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
9. Тодось Осьмачка: життя і творчість (1895-1962) Народився в с Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. Помер […]...
10. “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
11. Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини На початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще […]...
12. Чим близький мені поет Василь Стус Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів […]...
13. Образ Вітчизни в поезії “Україна” (1 варіант) Моя Україно, недоле моя, Була ж ти мені дорогою, А нині тебе вже лишаюся я. Ох, що ж ти зробила зі мною! Ці слова написав Тодось Осьмачка, нещасний син України, якому випала трагічна доля: арешти, допити, ув’язнення, переховування, психіатрична лікарня. Свої дні, пройняті страхом переслідування, поет закінчив в Америці. Йому так і не судилося повернутися […]...
14. Осьмачка Тодось – Біографія Тодось Осьмачка (Осьмачка Теодосій Степанович) – видатний український письменник, поет, прозаїк, перекладач. Ранні роки Народився Тодось Осьмачка 4 (16) травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати […]...
15. Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У […]...
16. Василь Стус – поет-подвижник “Ні. Вистояти. Вистояти. Ні – стояти”, – так визначав видатний український поет Василь Стус своє життєве і творче кредо. Він жив не в сталінсько-берієвські часи, але доля його не відрізнялася від долі репресованих у 30-ті роки українських письменників: арешти, допити, облудні звинувачення, тюрми, заслання і… творчість. Творчість для народу, який тупо повторював за партійними можновладцями, […]...
17. Поет своєї епохи (1897-1968) Народився на Херсонщині в селянській родині. Закінчив Єлисавет-градське реальне училище, вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Перша світова війна не дозволила продовжити навчання: його мобілізували і відправили до Київської військової школи. У 1917р. Маланюк переходить до лав УНР. Після поразки уряду УНР емігрує до Польщі, а потім до Чехо-Словаччини. Там навчався у Господарській академії у […]...
18. “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. […]...
19. Тодось Осьмачка – Україна Шляхи мої неміряні, Гори мої неважені, Звірі мої не наджені, Води мої не ношені, Риба у їх не ціджена, Птахи мої не злякані, Діти мої не лічені, Щастя моє не злежане… Оце така я в тебе матінка, В руці Господній Україна синєнебая! 1917...
20. Поет – головний герой “Давньої казки” Лесі Українки Поет – головний герой “Давньої казки” Лесі Українки Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не и ціла […]...
21. “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за поємою Лесі Українки “Давня казка”) Роль митця в історії людства завжди була знаковою. Звичайно, за умови, якщо це був справжній митець, захисник інтересів народу. Здавна вважалося, якщо тобі Бог дав хист, уміння творити – ти належиш людям. Ти є взірцем мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, прикладом для наслідування. Якщо ти схибиш на цьому шляху обраних, порушиш споконвічні закони моралі, ти […]...
22. Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...
23. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
24. Твір на тему: Якою я бачу формулу українського Відродження Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним устроєм десять років – це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша ж справа – десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал українців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, […]...
25. Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
26. Поетичні світи Тодося Осьмачки Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України за тих часів. Проникливо […]...
27. Гомер – великий давньогрецький поет Гомер – великий давньогрецький поет Всесвітньовідомі поеми “Іліада” та “Одіссея” базувалися на героїчних піснях, що виконувалися аедами – мандрівними співаками. Створення цих поем самі древні греки приписували сліпому аеду Гомеру, який за легендою народився на острові Хіос. Ще у давні часи за честь називатися батьківщиною великого поета сперечалися сім міст. Реалізм та наочність гомерівських поем […]...
28. Твір на тему: Я вірю у відродження рідного краю (Звернення) До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, […]...
29. “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за твором Лесі Українки “Давня казка”) Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане. У кінці XIX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для […]...
30. Ідея національного духовного відродження у творчості Т. Шевченка Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності […]...
31. “Найбільш народний поет з усіх поетів світу… “ Тарас Шевченко – поет світового значення. Його творчість силою свого полум’яного й мистецького слова, силою своєї загальнолюдської правди переступила кордони своєї батьківщини. Це його “Кобзар” пробив мур байдужості, а подекуди й ворожості до українського слова, піднісши одразу нашу мову й літературу на нечувану височінь. Пантелеймон Куліш, який інколи нападав на свого сучасника за російські поеми […]...
32. Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” (2 варіант) Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
33. В. Маяковський – поет-лірик В. Маяковський – поет-лірик Лірика – це особливий рід літератури, тому що об’єднує героя і автора в одне ціле, адже центром зображення стає внутрішній світ поета і тим самим його ліричного героя. Чи співвідноситься таке тлумачення лірики з творчістю В. Маяковського, якого багато разів називали трибуном революції, співцем соціалізму тощо? Гадаємо, що цього поета впевнено […]...
34. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини. У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української […]...
35. “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в рамки вимог радянської влади до […]...
36. “Поет-це слово. Це його життя” (поезія М. Вінграновського) Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом […]...
37. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (1 варіант) Геніальну спадщину великого Каменяра українського народу по праву вважають окрасою української культури. Він дивував світ своїм всебічним талантом, надзвичайним розумом, бурхливою суспільно-політичною і культурною діяльністю, глибокою вірою у щасливе майбутнє нашого народу. Своєрідним підсумком усієї творчої діяльності видатного літературного діяча є його поема “Мойсей”. Вершинним твором Іван Франко немовби звітував перед своїм народом, а тому […]...
38. Розстріляне відродження До сьогоднішньої незалежності, яку виборов собі наш народ, лежав довгий шлях довжиною майже три з половиною століття – з часу Переяславської Ради. Після підписання договору з Росією перед Україною постали проблеми, що зумовили її подальшу долю. Здавалося б, український народ позбавився тиранії польської шляхти. Але натомість постало ярмо московське. Російський царат, усвідомлюючи масове пробудження українського […]...
39. І. Франко та видатні діячі Галицького Відродження І. Франко та видатні діячі Галицького Відродження Найвагоміші здобутки Галицького Відродження пов’язані з діяльністю Івана Франка. Універсальна особистість в історії світової культури, поет, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і організатор літературного життя. Його творчість стала основою комплексного вивчення зв’язків української та світової культур. Творчість І. Франка відзначається самобутністю і водночас споріднена з новими явищами в […]...
40. Особливості поетичної мови В. Стуса Василь Стус як поет невіддільний від свого покоління – покоління В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського. Те ж саме гостре відчуття людського болю і кривд народу, така ж сама потреба поразки й справедливості, характерна для всього покоління поетів-шістдесятників. А звідки ж черпав свої творчі сили, поетичну наснагу юний поет Василь Стус? Безумовно, зразками довершеності стиля, […]...