Володимир Сосюра – Іду я стежкою дзвінкою

Іду я стежкою дзвінкою,
Так вільно й молодо мені,
І Марс горить переді мною
В непереборній вишині.

Над далиною голубою
Віків гармонії печать,
І наче крила за спиною
В просторах світових шумлять.

Я хочу піснею ясною
Прославить радість на землі,
Щоб юні повною луною
Вона цвіла у днів далі.

Повітря медом лине в груди,
І грає зорями блакить.
Так хто ж сказав, що я не буду
З тобою, пісне, в світі жить?!

1935


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Твір на тему художні традиції в україні.
Ви зараз читаєте: Володимир Сосюра – Іду я стежкою дзвінкою
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.