Христина Головко – Навшпиньки підкрадається зима

Навшпиньки підкрадається зима
І стукає в мої ворота
Мої думки а їх – катма
Сідають ввічливо – навпроти

Ми п’ємо час із ситця тканий
І перечитуєм листи –
Моя душа порти гаваней
Де втоптані твої сліди

Нашіптує зима минуле
Гортає пам’ять як альбом
Вже давно стара й сутула
Покрита спогадів рядном

Мої слова вітри без граней
Шукають щастя хто де зна
Моя душа – порти гаваней
До оселилася – зима…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Символіка синій птах.
Ви зараз читаєте: Христина Головко – Навшпиньки підкрадається зима
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.