Аліна Міщук – Осіннє

Related posts:

1. Аліна Міщук – Пиши мені А ти пиши мені листи, вони так пахнуть зорепадом, Ці нескінченні поїзди, кричать мов хором, невпопадом, А ти пиши, коли чекання сховалося за барви днів, Коли бездумне сподівання чекає голос рідний твій. А ти пиши, коли на небі остання зірка вже зника, Коли кричить в вікно безтямно, останні пісня солов’я, Коли ти вранці досхід сонця, […]...
2. Аліна Міщук – Загублені назавжди Не пиши мені, не дзвони, ми загублені назавжди, Ми у прірві спогадів та вулканних снів, Ні тобі, ні мені, марна трата слів. Не пиши мені, не тривож, ми з тобою “врозь”, Забувай мене, залишай мене, Бо тебе й мене хвиля ця мине. Не приходь у сни, не тривож душі, залишай, Ми тепер не ті, зовсім […]...
3. Аліна Міщук – Зустрічай мене, мамо Я прийшов, зустрічай мене мила родино, Повернувся додому я, Не біда, що поклали мене в домовину, Я прийшов, рідненька моя. Ви не плачте, рідненькі, матусе і татко, Не картайте, що не вберегли, Я ішов, розуміючи, що там не гладко, Вражі кулі мене тихо підстерегли. Не ридай, моя мила матусе й сестричко, Я завжди буду поряд […]...
4. Аліна Міщук – Чужа наречена Вона сиділа в їхньому кафе, ковтала сльози, Кольорові міждушевні грози. Вона чекала так, неначе вірила в життя, Його обличчя все без каяття. Вона вже звикла до поняття “Одиначка” Не була у кохання як жебрачка, А він обнімав довгоногу брюнетку, Свою нову так звану німфетку, А за день все вертався до неї:”Пробач, Порятуй же мене від […]...
5. Аліна Міщук – Роби добро Роби добро та не чекай віддачі, Роби добро, хай по обличчі б’ють, Та не очікуй добротою здачі, Тобі її байдужістю сплюють Та все ж роби добро та вчись прощати, Учись на злість любов’ю відповідь давати, Роби добро комусь, не будь ти егоїстом, Наповни ти своє життя добротним змістом. Роби добро та на синці на серці […]...
6. Аліна Міщук – Стан душі Мені б мікстуру від брехні чи декілька пігулок від страждання, Сиджу сама в самотині, під ребрами кровить живе мовчання. Мені б смертельну дозу для душі, щоб все очистилось, забулось, Не описати у вірші скільки всього, на жаль, не збулось… Мені льодяник від життя, яке не виправдане часом, У мене псевдо відчуття, провірене пігулками з запасом, […]...
7. Аліна Міщук – Моє кохання Моє кохання не живе в віршах, Його не знайдеш, поки не відчуєш, Воно ж живе не в випитім вині на брудершафт, Воно – у серці, ти його малюєш! Моє кохання не літає в небесах, Воно літає там, де ще ніхто не був, Воно переплітається у полюсах Та стрімко музику несе, щоб ти почув. Моє кохання […]...
8. Аліна Міщук – Без тебе Крізь свою пихатість ти не бачив неба, А вона без тебе, а вона без тебе… Крізь мільйони слів ти шукав в ній тишу Говорив не кину, в горі не покину. Крізь думок мігрень лікував гангрену, А вона жила у своïй арені. Ти збирав листи і палив слова, А вона жила, всеодно жила Ти курив Вінстон, […]...
9. Аліна Міщук – На столі горнятко чаю На столі горнятко чаю, плед, десяточок листків, В телефоні лиш “Скучаю” та десяточок кутків Забуття чи вечір тихий, божевілля до колін, Чорнота, межа до краю, тіснота зі всіх сторін Падолист чи снігопад, вибита з алеї слів, Все ціляю невпопад та ховаю в собі гнів. Боляче до гіркоти з присмаком солодкоти На буденності моєї псевдо гостро-кислоти. […]...
10. Аліна Міщук – Ти стоїш за моїми плечима Ти стояв за моїми плечима, весь промоклий від тонни брехні, Малював все на віях долю, позолочену у багні, Витирав увесь бруд історій у гарячий погляд мій, Малював між нами коло, що черпало лиш подих твій. Забував про рятунку скриню, загинав пальці на руці, Обіцяв вкотре: “Не покину”, через хвилю вривав кінці, І лиш місяць сміявся […]...
11. Аліна Міщук – Вставай, Україно, за руки візьмися! Вставай, Україно, за руки візьмися! Бо щастя без болю нам не домогтися! Вставай, Україно, бо кров пролилась! Вставай, Українцю, боротьба почалась! Вставай Українцю, нащадок Богдана! Скидай свої пута, зривай ці кайдани! Вставай Українцю, виходь на майдан! Приєднуйся до небайдужих громадян! Вставай, Українцю, все в наших руках! Знесемо бандитів у зотлілий прах! Візьмемся за руки від […]...
12. Юлька Гриценко – Осіннє Ти ввірвалась у сон вітром дужим. Календар позривав літні спогади. І блокнот вкотре падав в калюжу Серед листя, обману і здогадок. Ти втирала сльозу чистим шовком. Цілувала ранковими росами. Я без тебе жила надто довго, Тож тепер не залякуй морозами. Зацілуй мене листям опалим. Ми ж обоє у долю не віримо. Я не стихла, не […]...
13. Аліна Звіздецька – ці ночі схожі на дроби Ці ночі схожі на дроби – Неправильні і неподільні Місяць звисає тромбом В судині субото-неділі Приймаю тишу за ігрек – Єдину складну невідому Кидаю на множники ігри Скорочую вдавану втому Сьогодні розлита повінь Застигла желем у небі Виймаю із серця корінь І ділю його на тебе І поки плавиться темінь Ти пишеш нові рівняння Наводиш […]...
14. Семенко Михайль – Осіннє Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за нею. Чому так пізно ти сама Може запитуєш у сонця Але тепла уже нема І слабне промінь сонця Я не забуду перший день Що душі наші непомітно Незримим ланцюгом з’єднав Тепер я владар всіх пісень […]...
15. Павло Мовчан – Осіннє рівнодення За ніч вродив звичайний камінь І, поторкаючи руками, Гадав: на гніт чи на поріг? Та за іржавими трибками, Що швидко крутяться віками, Нічого угадать не міг. Ця ніч була не рівна дневі. На веретена вересневі Навірчувалась срібна нить, Трибки крутились металеві, І їх незмога зупинить. Бо прялась, віднімалась зелень І додавалась чорнота, А з верб […]...
16. Леся Українка – “Осінній плач, осінній спів… “ Осінній плач, осінній спів Посеред літа золотого Непереможно забринів Із серця мого. Ох, то ж за те, що восени, Сумного, млистого поранку, Я раз невчасно завела Собі веснянку. 30.06.1902...
17. Аліна Звіздецька – налий мені світла за пазуху Налий мені світла за пазуху – там стало темно Заручені янголи прагнуть свободи й тепла І дні як вода відпливають назавше даремно Налий мені світла – там сохне душевна зола Подай мені руку – одній не дістатись вершини Ця стежка угору не втоптана довга й стрімка І дощ вселюдський підкидає розмоклої глини Подай мені руку […]...
18. Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов […]...
19. Таня Бенещук – Привіт, колишній мій. Привіт Привіт, колишній мій. Привіт, З календаря подій вже зірвано немало… Скажи чи згадуєш осінній шепіт мрій, Як до нитОк, кохання, душу пробирало? Чи згадуєш незграбний вальс, Танцюючого з вітром листя? Всі перехожі: хто під парасолю, хто у плащ, А ти збирав цілунки хмар з могО обличчя. Чи пам’ятаєш щедрість рук, Що ніжність й ласку дарували? […]...
20. Аліна Звіздецька – Люди – човни, кораблі Люди – човни, кораблі. Люди в морі. Беруть один одного штурмом, на абордаж. А в мене зав’язані очі солено-вологим… Набрала не той екіпаж. Можливо, ми хворі Пливти проти ночі Без компаса у думках. Просто казати: “Отче..”? Ми підмальовуєм очі І граємо роль, як в кіно Із фальшивим ескортом. Мені би не звідати дно Серед дикого […]...
21. Відчуття Те, що відчуваю Не забутннє із тобою. Це як новий елемент життя, Але відкривши очі не бачу Тебе поряд із собою. Ту, що так жадав. Заради якої на все готовий. Пришвидчити час… І навіть стук серця в своїх грудях. Зробити сонячне проміння яскравішим, Або стати клаптиком тебе. Хоча тобі і все одно Хоча і не […]...
22. Аліна Звіздецька – Я сьогодні не вельми висока Я сьогодні не вельми висока і не зовсім втішена. Чи це доля косоока, чи я полишена на якийсь особливий випАдок. Кажуть, лягати спати і все пройде. Справді. Життя проходить поки ти спиш, але проходить повз. Мені не залишили крутий спадок, зелених автівок з відкидним. Лише передоз порожніх думок із чорним міцним, Який не дозволяє заснути. […]...
23. Дарина Брильова – Спасибі тобі, осінь Спасибі тобі, осінь. дякую нещиро.. Ти мене, багряна, зовсім заморила. Ти мене, жорстока, б*єш немилосердно. А перед очима – тільки твоє небо.. Смутку жовта панно! дякую від серця. Вчиш мене невтомно все долати час.. Я кажу по-правді, я говорю чесно : Все в цей день осінній як в останній раз....
24. Крістік Хрустік – Відокрем мене, як слово у реченні Відокрем мене, як слово у реченні, Постав просто кому. Ми з тобою давно приречені, Гвалтуємо свою втому. Розділи мене комою від реальності І я більше не повернусь. Від поцілунків, обіймів, банальності Я, нарешті, знову звільнюсь. Цим текстом вигаданим мене проведи З нікуди і до мого дому. Не думай довго, жорстоко не суди І просто постав […]...
25. Таня Гелетюк – Якщо любов – здолає все! Не говоріть багато зайвих слів – За вас усе розкажуть очі, Прошепчуть лагідні слова П’янкі і темні ночі. Вас повінчає теплий шум Біля прибою річки, І буде свідком лиш любов І сяйво зірки-свічки. Не говоріть і не кляніться На все є воля Божа! Благословення доля дасть І в горі допоможе… І хай заплутаються сни, Хай […]...
26. Олеся Крисько – Якби ж ти слухав стук мого серця Якби ж ти слухав стук мого серця, Та рахував би його удари, Розшифрував би у його герцах Всю потаємність ранкових марень. Якби ж відчув ти чим пахне небо, Пташиних співів весняні ноти, Що невагомо ллються у вуха Якби ж ти знав це, якби ж ти слухав! В передсвітанні, як завжди, знову Ховаю в грудях той […]...
27. Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
28. Богдан Лепкий – Осінній, сірий день Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, Сміх, радість і життя мадрують ген світами. В такий осінній день як добре мати друга! З ним про весну, про літо говорити. Не так нудна була б осіння туга, І не було б так скучно […]...
29. Аліна Заверткіна – Ну що ж, привіт Ну що ж, привіт… Зустрілися з роками. Минуло п’ять, чи, може, тільки два? Колись грішила пізніми дзвінками, Тепер ти поряд – не знайду слова. Усі не ті. Вдивляюся сумними В твої веселі. І крізь пальці час… Здається, вічність ми були чужими. І пусто так. давно немає нас. Є ти і я, між нами інші люди […]...
30. Аліна Звіздецька – ця душа не жила на землі Ця душа не жила на землі Мов комета під сонцем зависла Всі їй сенси були замалі Як взуття із якого виросла Непритомна але жива Поміж снів і міцної чорної Забирала себе сама Із притулку для не потворної Кожен день заплітав думки Як волосся у чорну кОсу Вона справжня лиш де рядки Відпускають по вітру босу...
31. Аліна Заверткіна – Скажи, ти засинав на підвіконні Скажи, ти засинав на підвіконні, Рахуючи розсипані зірки? Коли все небо падає в долоні І тепло так – не прибереш руки… Коли вся ніжність, та, що є на світі, Стає до безкінечності твоя. А ти блукаєш в бабиному літі, А ти шепочеш дороге ім’я… І вітер сонно ніч несе за гори. А небо одягається в […]...
32. Аліна Ольхович – дівчинко, себе цим не приспиш Дівчинко, себе цим не приспиш: “мені начхати, з ким Ти спиш і дниш; кого годуєш; з ким грішиш; Додому швидко чи біжиш; чи топиш в молоці гашиш; Від джазу плачеш чи скулиш”. Як б*єш мовчання сотень тиш: “мені начхати, з ким Ти постіль ділиш, сон, куліш; нагострений чи в Тебе ніж; Чи Ти сьогодні їй […]...
33. Аліна Звіздецька – як ніколи не твій Як ніколи не твій і як завжди не тліючий автор Прибирає всі зайві думки мов ранковий двірник Прокидає твоє зазвичай позапланове завтра Кожен день твій запалює наче вологий сірник Розбирає життя на декламує їх вголос у вітальні твоєї журби І ти слухаєш всю цю цензуру а сипляться мати На скорочені суми ваших ймовірних “якби” І […]...
34. Аліна Звіздецька – можливо не час не місце Можливо не час не місце Для декорацій відступів Ти свОє лишив у місті Всіх злому відданних Загиблих було немало А буде ще всотні більше Все спільне кудись зникало Все наше ніяк не вічне На вічність лиш мають право Поети боги і воля А наша з тобою справа Молити когось про долю Любити кого лишилось Міняючи […]...
35. Аліна Звіздецька – Сонце сходить із Заходу Сонце сходить із Заходу, Ніби маяк сьогодення. Вдіті навиворіт фатуми – Кратери мого натхнення. Сіллю приправлене бачення, Реальність вхопила в обійми. Шукаю думкам призначення. Вмиваю любов’ю війни. В закриті моря пробачення Впадають небесні потоки, Комусь Там немає значення Чи віри у всіх глибокі. Приймаючи святість хрещення, Дезинфікують душу. А я же вартую зречення І обираю […]...
36. Аліна Звіздецька – пригортати себе до когось Пригортати себе до когось Необхідно? Не знаю може Завжди бракне часу любові Солених озер Влітку Людям завжди чогось треба Життя стало надто схоже На тренажер Знаєш – такий біговий Який ще поклали в клітку І ти там наче рядовий – Щодня – сам себе – Як гвинтівку...
37. Аліна Звіздецька – ділити себе як нуль на массу Ділити себе як нуль на массу Зігравати для себе виставу Прикриваючи вії Віддавати себе в заставу Вчорашній мрії Для якої бракує часу Хто ми – люди чи звірі Питання простору Питання часу Довгота дії Ділиться на широту масси Чиєїсь мрії Чиєїсь віри Чийогось фарсу...
38. Аліна Ольхович – Хлопчику, витканий з білих мережив Хлопчику, витканий з білих мережив, Тримайся подалі від тих берегів, Де кожен наступний нагадує нежить – Півмертві, чи трупи, примари живих. Хлопчику, милий новозеландцю, Той берег – ворожий, там кухня з піску: Кити показали останній свій танець, Заправили їх всіх начинням зі сну. Хлопчику, любий нащадку маорі*, В яких би портах тебе не було, Лишай […]...
39. Аліна Звіздецька – зіткали зі слів повноцінний курйоз Зіткали зі слів повноцінний курйоз Багатозначність слідів на шкірі Наші неврози ввели душі в гіпноз Який підвладний одній лише вірі Підвальний шторм думок-цигарок Розбиті вікна у кожному сенсі Щохвилинне життя підтанцьовує рок По розбитій правді ступаємо босі Та смакуємо всесвіт щоранку новим Відпиваємо дні по ковтку за завтра Ти – щоб прокинутись просто живим Я […]...
40. Аліна Заверткіна – Все буде просто, легко і без драми Все буде просто, легко і без драми. Переживеш. І я переживу. Накину куртку – і чимдуж до мами. Підеш у клуб – і приведеш нову. Щось вип’єте, вам стане дуже тепло. Відкриєш вікна. Липень. Спека. Ніч. Я мамі розповім про своє пекло, А ще, про те, що я для тебе – річ… Прокинетесь. Підеш завариш […]...