Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Габровський гумор
Габровський гумор
Габровський гумор (від міста Габров у Болгарії) – болгарські анекдотичні розповіді про скнарість та інші негативні риси людського характеру. Г. г. – м’який, добродушний, іскрометний і разом з тим ущипливий:
– Чому це ти обрубав котові хвоста?
– Щоб менше виходило тепла з хати, коли зачиняю за ним двері.
У Габрові проводяться щорічні міжнародні фестивалі гумору.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ліризм і гумор у драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” Сьогодні я вперше замислився, чому відомий український актор і драматург, корифей українського театру Іван Карпенко-Карий обрав собі такий псевдонім. Я вирішив дізнатися це. І мої здогадки справдилися: Карпенко – бо батька Тобілевича звали Карпо, а Карий – прізвище одного з героїв Шевченкових п’єс – Гната Карого. Кажуть, ця п’єса мала великий успіх як у читача, […]...
- Гумор Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Г. не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного. добродушний Г. піддає осміянню здебільшого часткові недоліки загалом позитивних явищ, окремі смішні риси в характері людини. Поняття Г. вживається […]...
- Надя Ковалюк – Чому з тобою, наче на дуелі? Чому з тобою, наче на дуелі? Не стати б твоїм ворогом лишень. Я зачиняю в серце своє двері, Ховаючи його, як ту мішень. Ти цілишся образами, словами, Шукаєш найболючіші місця. Скажи мені, що сталося між нами: Кінець кохання, чи банальна гра? Чому з тобою, як на полюванні? Де ти – мисливець, твоя здобич – я… […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Надія Ковалюк – Чому з тобою, наче на дуелі? Чому з тобою, наче на дуелі? Не стати б твоїм ворогом лишень. Я зачиняю в серце своє двері, Ховаючи його, як ту мішень. Ти цілишся образами, словами, Шукаєш найболючіші місця. Скажи мені, що сталося між нами: Кінець кохання, чи банальна гра? Чому з тобою, як на полюванні? Де ти-мисливець, твоя здобич-я… Напевно, ця дуель буде […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис. У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького. Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році. Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили. Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У […]...
- Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” На титульній сторінці книги написано “Переклад з єврейської”. Зрозуміло, що перед нами твір, написаний для людей, для яких побут і звичаї єврейського народу не є чимось екзотичним. Автору більше до вподоби розібратися з психологією героя, ніж із його зачіскою чи повсякденним меню. Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабінович) писав […]...
- Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м’якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника. Ліризм гуморесок Остапа Вишні йде від […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. У творі письменник правдиво змалював життя і […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно […]...
- Сатира і гумор у творчому доробку В. Самійленка Сонячний гумор В. Самійленка відбиває Життєрадісний характер його народу, який навіть У злиднях не втрачає природного Почуття гумору й надії на краще майбутнє. І. Франко Сатира і гумор В. Самійленка були знаменним явищем в історії української літератури кінця XIX – початку XX століття. Поет увібрав у себе прикметну рису українського гумору – його лагідність, доброзичливість, […]...
- Гумор та людяність творів О. Генрі Американський новеліст О. Генрі написав майже 400 оповідань і один роман “Королі та капуста”. Критики нерідко називають О. Генрі “великим утішником” і розважальним письменником. Так, в його оповіданнях є щось райдужне і казкове. Його герої – типові маленькі люди – часто зазнають поразки своїх ілюзій. Нерідко їм на допомогу О. Генрі закликає його величність Добрий […]...
- Гумор Остапа Вишні Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: “Його люблять і заокеанські українці – в Канаді, в Сполучених Штатах Америки”. Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою. Про навчання та успіхи він написав у гуморесці “Перший диктант”. Один […]...
- Гумор у творчості Ч. Діккенса Гумор у творчості Ч. Діккенса Один з найкращих англійських письменників XIX століття змалечку пізнав життя у злиднях. Тяжкі умови існування не дозволили Діккенсу отримати освіту, проте саме життєвий досвід допоміг письменникові досягти матеріального добробуту. Вже перші романи Діккенса принесли йому всесвітнє визнання. Незважаючи на жебрацьке життя, Діккенс – письменник-оптиміст. Почуття гумору не зраджує йому ніколи. […]...
- Гумор і сатира В. Самійленка (“Ельдорадо”, “Патріоти”) (1864-1925) Народився в м. Великих Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині. Син наймички та поміщика, який рано помер. Добру освіту допоміг отримати багатий батьків родич. Навчався у Полтавській гімназії, на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Входив до літературно-мистецького гуртка “Плеяда”. В останні роки жив у м. Боярціна Київщині, де й похований. Письменник. Виявив себе у […]...
- Гумор у нашому житті та в літературі (на прикладі вірша П. Глазового “Заморські гості”) Скільки вже було сказано про українських гумор, скільки написано гумористичних поезій, оповідань, байок, комедій! Але минають роки, навіть тисячоліття змінилися, а гумор не зникає з повсякденного життя українців та з літератури! Гумор допомагає нам критично сприймати дійсність, виходити зі складних життєвих ситуацій, легше та оптимістичніше сприймати життя, а головне – самих себе. Гумористичні твори доводять […]...
- Герасим’юк Василь – Я змалку боявся Романові Безпалківу Я змалку боявся поганого ока. Зомлів Колись я на храмі в чужому селі, безпорадний. Вже знаю про себе ту правду, яку я хотів. Я знаю ту правду, що врешті подібна На правду. Розплющую очі в дитинстві. Церкви і хати Іще не бляшані – Під снігом – Блищать наді мною. Я торсаю двері. Я […]...
- Павло Тичина – Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… 1918...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант) Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (2 варіант) Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Олесь Гончар. Про Остапа Вишню Творчість Остапа Вишні надихалась великим почуттям до народу, окрилювалась любов’ю до природи. Ці дві любові були джерелом його життя, вони ж визначили і характерні риси його […]...
- Ляля Бо – Що менше ритму, то більше віри Що менше ритму, то більше віри. То більше крові і самозречень, Бо те, що справжнє, не має міри Не носить шкіри І недоречне. І недосвітле, і недотемне, І недодемон, … бо майже янгол. Чим менше ритму, тим вужча тема, Біліші вірші, Незграбніш ямби… Блискучі очі – вся ніч по венах І так тремтить, ледь не […]...
- Твір на тему: Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя) Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя) Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я […]...
- Герасим’юк Василь – Замело Бродиш, коли Грегіт замело, п’єш каву, Коли впали сніги на плечі й нові падуть. Слова живого не випустиш, Гейби з хати під Греготом – Ховайся в собі – плаї замело – не виходь – Грегіт замело – не зійти з гори. Сиди. І слухай, як старіє старець, як відходить… Обмивають свої, в труну кладуть, не […]...
- Павло Мовчан – “І ці знайомі доторки тепла… “ І ці знайомі доторки тепла, У сутіні тоненькі риски світла Засвідчували – ти вві сні була: Прийшла і вийшла з мене непомітно… Та закипів раптово барабан, Із-під дрімоти вихопились ноги… – Що, припізнивсь? – спитав сусід Іван, І засопів, і заіржав, мов огир. Трамвай гірко-зелений заскрипів, І клей конторський виступив з долоней – Я до […]...
- Богдана Лапченко – Вчорашнє сонце висушило сльози Вчорашнє сонце висушило сльози, До річки йти не хочеться мені. А гратися ми й поодинці можем, Лише тепер із іншими людьми. Притулку не проси – чужі не впустять, Хоч стукай їм у двері, хоч в вікно. А скільки ж є на світі душ-відпусток, Що сіють в людях доброти зерно! Не гублячи свої думки у світі, […]...
- Юля Миргородська – Менше жалю за вчорашнім Менше жалю за вчорашнім, Менше всякого каяття! Живи так, аби по собі Не залишати сміття. Відбудовуй мости, Аби іншим допомогти, Змінювати на сади Внутрішні смітники. І почне там тоді рости Виноградна лоза добра, Як свідотство того, що ти З серця винесла все сміття....
- Юрій Андрухович – Стихії По-перше камінь. Твердь. І підмурівок. Холодна перепона. Тож мета Втікає від зарюмсаних корівок, А зостається творення хвоста. Коли, розбивши камінь, з порожнечі Ти витвориш, мов іскру, чистий шал, Вона тобі – рожеві нігті в плечі, Се – у вогні розжарений метал. Але коли ти Майстер, то з металу Ти витнеш золоті кружала зір І понесеш […]...
- Твір на тему: Великий Кобзар Щороку у березні проводяться урочистості на честь Тараса Шевченка – генія і пророка України. Народившись у кріпацькій родині, пройшовши тернистими стежками дякової науки, здобувши освіту в Академії мистецтв, він здивував світ чудовими поезіями славнозвісного “Кобзаря”. Його талант прорізав темряву царського мороку, показав народові шлях до вільного життя. Заповіти Шевченка любити Україну, народ, волю житимуть у […]...
- Павло Мовчан – “Вислизає із горла розслаблений звук… “ Вислизає із горла розслаблений звук, Прилипає до пальців струна-волосина. Все, чого не торкнешся, жадає сполук, Розкрадає тебе по краплині. Не питаю “навіщо”, питаю “чому”, Відчуваючи безглуздь і марність питання, Не минути чому нам страждання і мук, І чому нетривалим було раювання? Залишився в минулому меду горнець, Пам’ятає язик прохолоду від слова, Пам’ятає душа про твердий […]...
- Віднайди своє фото на згадку Ось я, маленька химера у світлій сукенці, стою перед дзеркалом і невдоволено розглядаю сірі колготи, які, зараза, чомусь завжди на два розміри більші від мене. “Ох і колючі ж вони. – думається мені. – Неначе їжаки об ноги пестяться, як кошенята.” Справді, тепла бавовна чомусь страшенно кусається і раз за разом моя рука опускається, щоб […]...
- Герасим’юк Василь – Художник Чому не намалюєш Дарабу останню? – Прошуміла під хатою Черемошем вісімдесятого. Чому не намалюєш Останні праліси? – Ти знав їх. Ти знаєш: Ніколи полотно не буде Вищим від снігу дитинства І голоснішим від нього опівночі, Коли спали покотом на підлозі Люди далекі, Бо ліс повалили І обвішали всю піч, хату всю Мокрими онучами, І говорять […]...
- Вербова гілка – Рильський Максим Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі, Як знак зеленої весни, Котра ще вдалині, Як знак, що щастя сад рясний Даровано мені. Вербова гілка на столі У мене розцвіла… Прилинуть, серце, журавлі, А в них на кожному крилі Дар сонця і тепла! 13 лютого 1946 p....
- Ірина Лахоцька – Коли сонце зачинить двері Коли сонце зачинить двері І почнеться сезон дощів, Я відточу свою майстерність Грати нотами чистих слів. Я свою заколишу тугу, Переллю всі дива в слова. Як заїхати в душу плугом, То і будуть колись жнива. То і буде ще що зібрати І заколе в душі стерня, Як посипляться слів дукати В перипетіях мого дня. Коли […]...
- Тебе стає менше Чомусь тебе стає, все менше й менше, В моїх думках, в моєму серці. Ти полетів давно на волю, А я ще молю й молю долю, щоб повернувся ти доме, Забрав усю печаль від мене, Зігрів сердечко і послухав: як в темряві літає муха, Як виє вітер за віконцем чекаючи до ранку сонце, Як сніг скрипить […]...
- Павло Глазовий – Сваха домаха Як женитися задумав Панько Костомаха, Прителющилась до нього тітонька домаха. – Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло. Бери собі Куцу Феньку, розписуйся сміло. – Та нащо мені та Фенька, як вона заїка? – То не лихо, менше буде лаять чоловіка. – Та вона ще в школі шию тижнями не мила. – То не страшно, менше […]...
- Бібліографія Бібліографія (грецьк. biblion – книга і grаpho – пишу) – галузь науково-практичної діяльності, яка полягає в підготовці і поширенні науково-систематизованої інформації про книги та інші видання з метою впливу на їх використання. Продукцією бібліографічної діяльності є бібліографічні посібники і будь-яка їх сукупність або вид бібліографічних матеріалів. Відповідно до функцій Б. поділяється на підрозділи: державна (національна) […]...
Твір чи треба дотримуватися режиму дня.