Ірина Ярко – Все рівно, головне, аби собою

Я хочу бути відданим навіки,
Як тиха непорушна магістраль,
Як довгі і безмежні сині ріки,
Які ховають у собі вічну печаль.
Як птах далекий без перепочину,
І не помітна більш ніким трава,
Хай на шляху тернистім я спочину,
Зате залишиться ще світла голова.
Як дерево, я стану серед ставу,
Чи не помітний у пустелі кущ,
Хтось буде допивати свою каву,
А я полізу, як самотній плющ.
Як небо буду я над головою,
Чи ніжна літня крапелька роси,
Все рівно, головне, аби собою,
Я залишалася у будь-які часи.
Як плід солодкий висітиму на гілці,
Чи одиноким човном попливу,
Можливо, у якійсь забутій дірці
Роман трьохтомний за ніч напишу.
Як не прочитана ніким старенька книга,
Або нікому не потрібний вірш,
Самотня, як зимова крига
Та головне, щоб не убивчий ніж!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ірина Ярко – Все рівно, головне, аби собою