Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання

З дерев опадає убрання,
І вітер у сурму гука.
Покірна краса умирання,
Чому ти мені так близька?

І осінь, і дим над рікою…
О земле, подібна пісням,
Чому я всім серцем з тобою,
Немов умираю я сам?!

Неначе зорі погасання,
Коли у сльозах небеса,
Покірна краса умирання,
Осіння прощальна краса.

1962


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему ким і яким бути.
Ви зараз читаєте: Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання