Євген Маланюк – Ісход

Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались кола
Під утомленний грім гармат.

Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: на Захід… на Захід… на Захід…
І услід – реготався Схід.

Роззявляв закривавлену пащу.
П’яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть?

1920


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір пригода на річці.
Ви зараз читаєте: Євген Маланюк – Ісход