Антонич Богдан-Ігор – Прошак під церквою



Мохнатий, мохнатий, патлатий,
Курлапий та клишавий та чеверногий
Вилукуваті підігнув під себе ноги
Й більмом споглядає на сонячну лату.

Брудний, космогрудий, від бруду руді підняв груди.
Беззуба щока, спорохнявіле ясно.
О, сонце всім світить так ясно,
Всі рівні є люди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Твір на тему чи врятує світ краса.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Прошак під церквою
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.