Антонич Богдан-Ігор – Ніч в місті



Ніч сідає на рогах вулиць
І тулить сірі кудли в цемент стін
А часу гін
Плутаючись в сітях дротів
По цинках блях
З даху на дах
З цвяху на цвях
Котиться
І коле свої груди о колючки громозводів
Котиться і коле
Час-перекотиполе
Місяць розп’ятий на антенах і рудий лоб
Обмотав шматками міді
А зимні долоні вітру
Що пахне глиною підміських піль
Холодять парені виски й біль
Мучениці там біль ліхтарні
Тінь розлягається по мурах
Афіші жаху
Журяться жарівки зорі на стелі паражі неба
Глядять як у ніг їх
На хрузлярі в чорних окулярах
Безшелесно їде гріх.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Плач ярославни т шевченка короткий змист.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Ніч в місті