Критика “Пам’яти тридцяти” Тичина

Вірш ” Пам’яти тридцяти ” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві.

Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці почуття передаються й читачам. Авторська оцінка зображуваного в кожному слові, народженому спалахом болю. Автор пророкує: По кривавій по дорозі Нам

іти у світ!

Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору.

Життя і смерть, щастя і горе, святість і гріховність, любов і ненависть – усе поряд. Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздожене того, хто його скоїв. Час є найвищим суддею. “Боже, покарай… ” – за християнською мораллю лише Бог має право карати. Тому ж насильно нав’язаний шлях і зазнав краху. Молодий поет у 1918 році сказав (прорік) те, що

не вдалося вгледіти політикам. Поезія, як відомо, належить до категорій вічних, бо має здатність передбачити, передчувати. Якщо, звичайно, слова й думки поета поєднані з вічністю. Саме це можна сказати про раннього Тичину…

“Новий Заповіт”, “Слава святих”, “Боже, покарай” – таке наближення до вічності ще більше підкреслює філософію буття, мораль, закони Всесвіту, його гармонію, ритм і єдність. Роздуми спонукають до висновку: жити слід за законами Вічності. Яке ж почуття домінує у вірші? Туга, печаль, жаль, страждання – і прохання в Бога помсти. Бо хіба така жорстокість може бути не покараною?

ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ
На Аскольдовій могилі
Поховали їх –
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? –
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! –
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Микола зеров біографія скорочено.
Ви зараз читаєте: Критика “Пам’яти тридцяти” Тичина
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.