Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (АНАЛІЗ)
Аналіз вірша Павла Тичини “Пам’яті тридцяти”
“Пам’яті тридцяти” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російської більшовицької навали. Останки забитих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві.
Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці почуття передаються й читачам. Авторська оцінка зображуваного в кожному слові, народженому спалахом
Це означає, що щастя не буде, на крові його не збудуєш. І вибрана дорога – приречена на невдачу, загибель. Пророцтво поета є провідною думкою твору. Життя й смерть, щастя й горе, святість і гріховність, любов і ненависть – усе поряд. Філософські роздуми над поезію приведуть до думки про вічність людських діянь: ніщо не минає безслідно. І через роки розплата за злочин наздожене того, хто його скоїв. Час є найвищим суддею. “Боже, покарай… ” – за християнською мораллю лише Бог має право карати. Тому ж насильно нав’язаний шлях і потерпів
“Новий заповіт”, “Слава святих”, “Боже, покарай” – таке наближення до вічності ще більше підкреслює філософію буття, мораль, закони Всесвіту, його гармонію, ритм і єдність. Роздуми спонукають до висновку: жити слід за законами Вічності. Яке ж почуття домінує у вірші? Туга, печаль, жаль, страждання і – прохання в Бога помсти. Бо хіба така жорстокість може бути не покарана?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Критика “Пам’яти тридцяти” Тичина Вірш ” Пам’яти тридцяти ” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці […]...
- Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (Аналіз та характеристика твору) Аналіз та характеристика твору Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” Сюжетна основа твору – проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки […]...
- “Пам’ятi тридцяти” Аналіз вірша Вiрш П. Тичини “Пам’ятi тридцяти” уславлює подвиг студентiв та учнiв, якi прийняли бiй пiд Крутами й полягли за незалежнiсть своєï батькiвщини. Це – цвiт украïнськоï нацiï, щирi патрiоти, якi дiлом довели свою вiдданiсть рiдному краєвi: Трагедiя довгий час замовчувалася, й тiльки вiрш поета нагадав про цей подвиг, збудив совiсть i свiдомiсть украïнцiв. “Пам’ятi тридцяти” аналіз […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… ” 1911 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко). […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Аналіз твору) Жанр поезії – пейзажна. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “О панно Інно” Для вираження глибокого драматизму ліричного почуття автор використовує взаємодію музичного й живописного. Він двічі звертається до зорових образів. Білим кольором зимового пейзажу (“сніги”) підкреслюється самотність героя, який мучиться й страждає від кохання. А думка-загадка, що любов загублено, подається в супроводі такої промовистості деталі “цвіли луги”. Музикальність, яка йде […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1915 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцюжок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох […]...
- Павло Тичина – Одчиняйте двері (АНАЛІЗ) Аналіз вірша Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, […]...
- Детальний Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: інтимно-пейзажна лірика, Жанр: ліричний вірш. Мотиви: вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя від почуття першого кохання; гімн коханню, радості буття, що невіддільне від природи. Віршовий розмір: […]...
- Збірка “Сонячні кларнети” Тичина Аналіз та Характеристика Збірка “Сонячні кларнети” явила найкраще зі здобутків Павла Тичини на шляху творчої реалізації, відобразила його експерименти зі словом, із піснею, із розмірами та стилями. Тут сповна розкрилося те, чого поет навчився в народу, що він створив сам, і з народом поділився. “Цією книгою розпочався ренесанс української поезії” (Д. Павличко) Рік написання: 1918 Видано: у Києві […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “Арфами, арфами” У поезії всього чотири строфи. Фабула розмежована й поділена за строфами рівномірно. У першій змальований прихід весни. Поет подає дивної краси її живописний портрет: “Йде весна, запашна, квітами-перлами закосичена”. Друга строфа віщує грозу картиною хмар – дум, якими вкривається небо. У третій – ліричний герой милується весною, що дзвенить […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1914 р. Із збірки “Соняшні кларнети” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна. Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі […]...
- Павло Тичина – Біографія (СКОРОЧЕНО) Павло Григорович Тичина (1891-1967) Поет-символіст Поет світового масштабу; дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа; хліборобський (селянський) Орфей; бард Центральної Ради. Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який […]...
- Детальний Аналіз “О панно Інно” Тичина ” О панно Інно ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “О панно Інно”: Інтимна лірика, Жанр “О панно Інно”: Ліричний вірш. Мотиви “О панно Інно”: Туга за втраченим коханням, що поєднується зі спогадами про нього, Віршовий розмір “О панно Інно”: Ямб. […]...
- Павло Тичина – Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… 1918...
- Павло Тичина – Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух, – Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім – всі планети. Я був – не Я. Лиш мрія, сон. Навколо – дзвонні згуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки. Прокинусь я – і я вже Ти: Над мною, підо мною Горять світи, біжать світи Музичною […]...
- Павло Тичина – Не дивися так привітно Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі. На схід сонця грають грози – Будуть знову сльози! Встала мати, встали й татко: Де ластовенятко? А я тут, в саду, на лавці, Де квітки-ласкавці… Що скажу їм? – все […]...
- Павло Тичина – Подивилась ясно Подивилась ясно,- заспівали скрипки! – Обняла востаннє,- у моїй душі.- Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі! Знав я, знав: навіки,- промені, як вії! – Більше не побачу,- сонячних очей,- Буду вічно сам я, в чорному акорді. Промені – як вії сонячних очей! 1918...
- Павло Тичина – О панно Інно (Характеристика твору) Характеристика твору Жанр: інтимна лірика. Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. “О, панно Інно… ” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Характеристика твору) Характеристика твору Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
- Павло Тичина – Квітчастий луг і дощик золотий Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря – мов прив’ялий трунок. Це рання осінь шле цілунок Такий чудовий та сумний. Стою я сам посеред нив чужих, Немов покинута офіра. І слухає мій сум природа. Люба. Щира. Крізь плач, крізь сміх. Вона сама – […]...
- Хто ж це так із тебе насміяться смів? – Тичина Павло Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в гаю, Без ясного сонця в рідному краю. Накипіла злоба, сповнились серця – Гей, курки спустили в матір і отця! Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Засівали поле […]...
- Павло Тичина – співець народу України Павло Тичина – співець народу України Для того щоб зрозуміти поета, Й. В. Гете радив поїхати на його Батьківщину, адже тільки рідна земля дає сили і наснаги справжньому таланту. Перші дитячі роки Тичини пройшли в селі Піски на мальовничій Чернігівщині. У родині було дев’ятеро дітей, та невеликі статки не засмучували сім’ю. Дитинство залишається з людиною […]...
- Аналіз вірша Василя Стуса “Як добре те, що смерті… “ Вийшов друком у 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучи-телями-суддями, концтабір, загибель у […]...
- Павло Тичина – Біографія Тичина Павло Григорович (1891-1967) поет, громадський та державний діяч Народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”. Змалку виявив хист до […]...
- Критика “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина Вірш ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” написаний 1911 року. Це період становлення майбутнього поета як особистості: минув рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Ця поезія засвідчила неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш спочатку не належав до жодної збірки, згодом входить до “Сонячних кларнетів”. Це шедевр інтимно-пейзажної лірики. Темою вірша є […]...
- Павло Тичина – Скорбна мати І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими ножами! Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! Спросоння колосочки: Побудь, побудь із нами! Спинилась Божа Мати, Заплакала сльозами. Не місяць, і не зорі, І дніти мов не дніло. Як страшно! … людське серце До краю обідніло. ІІ […]...
- Тарас Шевченко – Мені однаково (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Мені однаково” 1847 р. Із циклу “В казематі” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш (медитація). Вид лірики: громадянська (медитативна). Провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьківщину. Про твір: цикл “В казематі” Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Художній […]...
- Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василь Стус “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...
- Тичина Павло – Біографія Павло Григорович Тичина (23 січня 1891 – 16 вересня 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. директор Інституту літератури АН УРСР (1936-1939, 1941-1943). Голова Верховної Ради УРСР двох скликань (1953-1959). Міністр освіти УРСР (1943-1948). Академік АН УРСР (1929). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962). […]...
- Павло Тичина – Листи до поета (триптих) Павло Тичина Листи до поета. Триптих І. Елади карта. Коцюбинський, на етажерці лебідь: оце і вся моя кімната, – заходьте коли-небудь! Я привітаю наче друга. Ах я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала. Мені все сниться: сонце, співи, і Ви, і день весняний. – І от я з Вами вже знайома, […]...
- Аналіз вірші Ліни Костенко “Страшні слова… “ Роздуми Ліни Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва висловлені у вірші “Страшні слова, коли вони мовчать… ” (саме цим твором завершується збірка “Неповторність”). Авторка звіряється: слова – ніби живі згустки, що ввібрали в себе радощі й болі багатьох людей, які їх промовляли. Чутлива душа поета усе це вловлює, тому з […]...
- Павло Тичина – Три сини Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит. – Ой, мамо! – каже перший кароокий, – Який-то світ широкий! Не тільки в нас з нуждою бій, Не тільки ми тут з горем – Страждають люди […]...
- Особисті міркування. Трагедія генія: в чому вона? (Павло Тичина) Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-політичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX сторіччя, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (Характеристика твору) Характеристика твору Тема: зображення краси природи, прихід весни. Головна думка: автор передае у творі красу природи. Жанр: пейзажна лірика Художні засоби: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, пестливі слова, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). Ліричний герой мрійливий і обдарований. Римування перехресне. Віршовий розмір – дактиль з хореєм. У цій поезії передано відчуття наближення […]...
- Ідейно-художній аналіз поезії “Сеньйорито акаціє, добрий вечір… “ – Яка алегорична, незвична картина постає перед читачем? Очевидно, ліричний герой зустрів своє давно забуте кохання. Кохання, яке приносило більше муки від нерозділених почуттів, ніж радості. Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша “осінь зійшла по плечі”, то тепер – “вогонь по плечі”. Коханню підкоряється будь-хто. – […]...
- Павло Тичина – На захист миру Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії А в буржуазії – ніч… З почуттями із святими ми в Москві зібрались вмісті, щоб за мир піднести клич. Хоч з країн ми й різних світу – в нас одна мета, едина: жити в здруженій сім’ї. Проти воєн ми і гніту! Вільна щоб була людина Й […]...
- Золотий гомін – Тичина Павло Над Києвом – золотий гомін, І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали з могил; Пішли по місту. Дродки жертви сонцю приносять – І того золотий гомін. Ах той гомін!.. За ним по чути, що друг твій каже, Від нього грози, пролітаючи над містом, плачуть,- Бо їх не помічають. Гомін золотий! […]...
- На захист миру – Тичина Павло (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949 p.) Браття! друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії А в буржуазії – ніч… З почуттями із святими Ми в Москві зібрались вмісті, Щоб за мир піднести клич. Хоч з країн ми й різних світу – В нас одна мета, едина: Жити в здруженій […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – […]...
Україна в огні історія твору.