Леона Вишневська – Порожній дім



Ми так і не навчились
Казати тобі просте банальне “спасибі”.
Сором зводить судомами обриси вилиць,
Перша літера тремтить на язиці, але.
“Але” ставить крапку у спробі, не залишаючи права на вибір.

Ми так і не змогли переступити гордість,
Це ж насправді так непосильно легко.
Тиша впала на совість прощальним акордом,
Якщо доля дає тобі натяк – роби що завгодно,
Тільки не нехтуй.

Ми так і не дотримались обіцянок,
Тих перших мрійливих істин,
Які досі живуть у записниках, щоденниках,
Блогах чи просто на зім’ятому аркуші у шухляді.
Ми забули про перли слів, зібраних у намисто оповідань,
Романів, новел.
Ми ніколи не зможемо відкрити в собі щось неповторне, нове
Без заповідей, які залишили на полицях Маяковський, Кітс, Ремарк чи Герцен.
Ми так і не спромоглись вберегти тих, у кого замість тіла суцільне серце.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему дорогою ціною здобувни волю.
Ви зараз читаєте: Леона Вишневська – Порожній дім