Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (2)
Незабаром увіходить Mелхола, дуже стара жінка; її ведуть попід руки дві рабині.
Mелхола
(до Хуси)
Чого ти старощі мої турбуєш?
Ти, Хусо, міг би й сам прийти до мене.
Вже надто запанів… Я не хотіла
Рабам лихого прикладу давати,
А то б і не прийшла…
(далі воркоче щось невиразне. Рабині садовлять її на низьке крісло з подушкою.)
Хуса
Пробач, матусю,
Я не для себе турбував тебе.
Сьогодні, бач, гостей я сподіваюсь… .
Mелхола
(недочуваючи)
Га? Що ти кажеш?
Хуса
(голосніше)
Жду гостей сьогодні!
Mелхола
(воркотливо)
Так
Хуса
(подає знак рабиням, щоб вийшли, ті виходять. Хуса сідає коло ніг материних, на малій скамничці)
Матусю, ти ж тепер в моєму домі
Єдина господиня…
Mелхола
(непривітно)
Ба! Тепер!..
А чи воно годилося, щоб тута
Молодша надо мною старшувала?
Що заробив, те й маєш. Розпустив
Кохану жіночку – оце ж і дяка
Від молодої господині. Бачиш:
Тепер ти ні вдовець, ні молодець…
Як жінка десь повіялась на безвість,
То мати знов “єдина господиня”…
Чи то ж воно надовго?
Хуса
Не
Доволі з мене й так…
Mелхола
Егеж… доволі…
Як я тобі казала: одружись
Тут, в Галілеї; хай і небагата,
Хай не шляхетна буде, та покірна…
Хуса
Я взяв її не за саме багатство,
Не за самий і рід.
Mелхола
Та знаю, знаю, –
Понадився на ту саронську вроду;
Але ж та врода, як саронська рожа, –
Розквітне на зорі, а вже в полудні
Осиплеться…
Хуса
Лишім про се, матусю…
Я, власне, хтів тепер тебе просити,
Щоб помогла мені гостей вітати.
Mелхола
Та що ж воно за гості? звідки?
Хуса
З Рима.
Високородний Публій і дружина.
Mелхола
Не знаю я таких.
Хуса
Почесні гості!
Він родич преторові…
Mелхола
Він римлянин?
Хуса
Авжеж, матусю.
Mелхола
І вона римлянка?
Хуса
(трохи нетерпляче)
Та певна річ!
Mелхола
Не розумію, Хусо,
Що мала б я робити з тими гістьми!
Хуса
Та що ж тут розуміти? – привітати,
Віддати їм належну шану, й годі.
Mелхола
Хіба ти сам без мене не потрапиш?
Хуса
Коли б то Публій сам прибув, без жінки,
То вже ж я б сам прийняв його. На лихо,
Я запросив його з жоною.
Mелхола
Нащо?
Хуса
Бо Публій сам не так мені потрібен,
Як горда Марція, його жона, –
Вона з родини цезаря і має
Велику силу там, у Палатині.
Mелхола
Де?
Хуса
В Палатині.
Mелхола
Що воно за місто?
Хуса
Та то не місто – цезарські палати!
Mелхола
Далеко?
Хуса
В Римі!
Mелхола
Та чого кричиш?
Я чую… Ну, якісь палати в Римі.
Так що мені до того?
Хуса
(знизує плечима; нишком)
От нещастя!
(Голосно.)
Ну, бачиш, Марція…
Mелхола
Хто?
Хуса
Тая гостя,
Що буде в нас сьогодні…
Mелхола
Та римлянка?
Хуса
(ще голосніше)
Егеж, римлянка. Так вона про мене
Замовить слово цезареві може,
Коли я догоджу їй.
Mелхола
Догоджай.
Хуса кусає губи і одвертається від матері.
Mелхола
(трохи лагідніше)
Коли вже я потрібна тій римлянці,
То може на жіночу половину
Прийти до мене, я не бороню.
А тут мені сидіти не пристало.
Хуса
Матусю, се ж ніяк не випадає!
В римлян то звичай, що коли подружжя
Приходить вкупі, то й вітати треба
Обох укупі.
Mелхола
Ну, й вітай їх сам,
Чи нарізно, чи вкупі, як там хочеш…
Хуса
Матусю, та чи я ж тобі не син,
Що ти мені допомогти не хочеш?
Невже тобі так тяжко привітати
Моїх гостей? Я ж не прошу багато.
Ну, вийди їм назустріч, уклонися,
Промов до Марції якийсь привіт…
Mелхола
Та я ж по-їхньому не вмію.
Хуса
Байка!
Промов по-нашому, а я приставлю
Таку рабиню, що по-римськи вміє,
Вона твої слова перетовмачить.
Вже ж гості вибачать старій людині,
Що інших мов, крім рідної, не знає.
Я тільки про одно тебе прошу:
При гостях не кажи на мене Хуса,
Зови мене Хузаном, – се по-римськи.
Mелхола
(силкується встати, гнівно трясе головою)
А се ще що за новина – “Хузан”?
Твій батько звався Хусою, і сина
На честь йому я нарекла так само!
То ти свого зрікаєшся імення
Для римських заволок?!
Хуса
Матусю, слухай…
Mелхола
І слухати не хочу!.. Гей, рабині!
Рабині, гей!.. Куди ти їх послав?
(Плеще в долоні. Увіходять рабині, беруть її попід руки, підводять.)
Хуса
Хай буде так, як хочеш. Мамо, слухай,
Ти тільки привітай, побудь хвилину
Тут з нами при столі…
Mелхола
Я маю їсти
З невірними?! Ні, сину, я стара,
Щоб мала звичай батьківський ламати.
(до рабинь.)
Ведіть мене!
(Виходить з рабинями.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Сосюра рідна мова аналіз.