Леся Українка – “Ой не зникли золотії терни… “

Ой не зникли золотії терни,
Тільки почорніли,

Ой не всохли кривавії квіти,
Тільки помарніли.

Зійди, сонце, під моє віконце
Та й засвіти ясно,

Позолоти мої чорні терни,
Нехай буде красно.

Загорися ти, моє серденько,
Запалай пожаром.

Коли ношу кривавії квіти,
Нехай же недаром!

2.11.1904


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Життевий шлях оноре де бальзака.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – “Ой не зникли золотії терни… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.