Ліна Костенко – Що ж, авторучка – це не шабля із піхов



Що ж, авторучка – це не шабля із піхов.
Ворожа кров не бризне з-під пера.
І лиє дощ. І гетьман не приїхав.
Неслушний час. І все-таки пора.

Пора, пора!
Живеться, як на Етні.
Ганьбу віків лиш магма відпере.
Це лиш слова. Зате вони безсмертні.
Вгамуйте лють. Їх куля не бере.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Твір яким я бачу майбутнє україни.
Ви зараз читаєте: Ліна Костенко – Що ж, авторучка – це не шабля із піхов
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.