Нетлінний вогонь Прометея (за поемоюю Т. Шевченка “Кавказ”)
Осінь 1845 року називають найпліднішою у творчості Т. Шевченка. Того пам’ятного року він закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і повернувся в Україну. Поселився поет у Києві, працював в археографічній комісії і, головне, – багато творив. Тієї щасливої для України осені побачили світ “Єретик”, “Великий льох”, “Стоїть в селі Суботові… “, “І мертвим, і живим… “, “Псалми Давидові”, “Кавказ”.
Поему “Кавказ” Шевченко присвятив своєму другові Якову де-Бальмену, який загинув під час війни царської
За горами гори,
Хмарою повиті,
Засіяні горем,
Кровію политі.
… Лягло костьми
Людей муштрованих
Чимало,
А сльоз, а крові?..
Не злічити, скільки війн прокотилося горами Кавказу, скільки народів народилося і зникло назавжди. Однак воля у горян завжди цінувалася понад усе. Давньогрецький міф про титана Прометея стверджує, що тисячоліттями невпокорений Прометей був прикутий до кавказької скелі залізними ланцюгами. Щоранку до прикутого тіла прилітав орел, видзьобував печінку титана, а за ніч вона знову відростала. Пізніше міф обріс новими деталями, за якими Прометей не тільки подарував людям вогонь, а й навчив їх будувати житло, обробляти землю, плавати на кораблях, лікувати хвороби, писати й читати, розрізняти пори року.
У Шевченка було своє творче переосмислення міфу, відмінне від попередників. У своїй поемі він зі співчуттям та захопленням змальовує Прометея та його безперервні страждання:
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип’є
Живущої крові –
Воно знову оживає
І сміється знову.
Прометей Шевченка вражає величністю і монументальністю, сприймається, як зображення розп’яття на живописному полотні. Однак Шевченків Прометей сповнений жаги до життя і його серце наперекір стражданням сміється.
1908 року художник Ілля Рєпін намалював ілюстрацію до “Кавказу”, де зобразив прикутого до скелі Прометея. Під титаном був напис: “Пам’яті великого народного поета України”. Геній Шевченка зрівняв з вогнем Прометея М. Костомаров: “… Тарасова муза прорвала якийсь підземний заклеп, вже кілька віків замкнений багатьма замками… Світоч цей горить нетлінним огнем – огнем Прометея!..”
Кавказька війна середини ХІХ сторіччя була зрозумілою Шевченку. Він один із перших серед митців виступив на захист існування народів Кавказу. Адже і його народ зазнав тієї ж “ласки” царів, що й горці, тому він і звернувся до кавказців із закликом:
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда,
За вас слава
І воля святая!
Глибоко розумів Шевченко і роль православної релігії, яка мала ідеологічно і духовно ствердити російське панування на Кавказі. Поет на весь голос висловив свій протест проти використання ідеї християнства для досягнення політичних цілей:
За кого ж ти розіп’явся
Христе, сине Божий?
За нас добрих, чи за слово
Істини…
У фінальній частині поеми Шевченко показує, які “блага цивілізації й культури” дасть кавказьким народам Росія після їх поневолення:
… Все покажем! тільки дайте
Себе в руки взяти,
Як і тюрми муровати,
Кайдани кувати,
Як і носить!., і як плести
Кнути узловаті, –
Всьому навчим; тілько дайте
Свої сині гори
Остатнії… бо вже взяли
І поле і море.
Поема “Кавказ” належить до жанру політичної сатири. В ній, як і в інших поезіях цього жанру, Шевченко вогненним словом ударив по кривдниках народу – по панах, царях, тиранах, “розпинателях народних”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” (ІІ варіант) Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” (1 варіант) Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів великого митця відображено страждання українського люду, який прагнув […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Г. Шевченка) Двадцять шість століть минуло з часу першого літературного оброблення Гесіодом легенди про титана, який вхопив з неба вогонь і дав його людям, за що був покараний Зевсом. Багато поетів різних країн та епох бралися опрацьовувати цей сюжет, вносячи в нього риси свого оточення та своєї індивідуальності. Символічним образом нескореності народного духу, незламності поневоленого народу в […]...
- Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” (1845 року) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення […]...
- Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Основна тема твору – висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавної […]...
- Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять “людина – народ”; насправді, за […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка “Кавказ”, […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, На брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був […]...
- Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає, Такою ідилічною картиною розпочинається поема “Сон”. […]...
- Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю, насилля над народом сприймалося ним […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
- Аналіз поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- Критика “Кавказ” Шевченко Поема Т. Шевченка ” КАВКАЗ ” присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо він без сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. Поему […]...
- У чому полягає велич подвигу Прометея? Прометей – справжній герой, титан. Для того, щоб покращити життя людей, він пожертвував собою. Перші люди жили в печерах, замерзали, не їли нічого смачного – вони ще не знали мисливства та не мали вогню. У Прометея було добре благородне серце. Він навчив людей будувати домівки, приручати тварин та робив для них усе, що знав сам. […]...
- Тарас Шевченко – Кавказ (Скорочений переказ, дуже стисло) Тарас Шевченко Кавказ (Скорочений переказ, дуже стисло) Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми […]...
- Образ сучасного Прометея (За поемою А. Малишка “Прометей”) Прометей – герой давньогрецького міфу. До образу Прометея зверталися багато митців різних епох і народів. Цей герой неухильно виконує своє призначення задля щастя людства, стаючи символом нескореності, героїзму, майже надлюдської мужності. Образ героя-вогненосця, який не підкорився волі богів, використовували славнозвісні Есхіл, Гете, Байрон, а також великі українські поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Андрій […]...
- Романтичний образ Прометея у поемі Дж. Байрона “Прометей” Міфічний образ Прометея у всі часи знаходив відображення у творах поетів, прозаїків, драматургів. Відомо, що античний драматург Есхіл присвятив Прометеєві цілу тетралогію, від якої збереглася лише трагедія “Прометей закутий”. До Есхіла образ титана зацікавив іншого античного драматурга – Гесіода, який започаткував критичну традицію в інтерпретації образу Прометея. Гесіод підкреслював, що титан досяг своєї мети за […]...
- Мої роздуми над образом Прометея Мені завжди подобалися розумні, мужні, сміливі, благородні і шляхетні особистості. Саме таким є титан Прометей. Він був сином Зевса та богині справедливості Феліди. Титан завжди співчував людям, які жили в холоді й голоді, не вміли будувати житла, боротися з хворобами, не знали ремесел. Прометей викрав вогонь із кузні Гефеста на Олімпі і в порожнистій очеретині […]...
- Тарас Шевченко – Кавказ (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Кавказ” 1845 р. Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван Франко так писав про поему: “… це огниста інвектива проти темного царства… ” Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби […]...
- Місце міфу про Прометея серед інших Слово “міф” у більшості людей асоціюється із Стародавньою Грецією або Стародавнім Римом, адже найвідоміші міфи народилися саме там. Взагалі, про арабських, індіанських, німецьких, слов’янських, індійських оповідях і їх героях стало відомо набагато пізніше і вони виявилися менш поширеними. З часом спочатку ученим, а потім і ширшій публіці стали доступними міфи народів Австралії, Океанії і Африки. […]...
- Міф про Прометея та його відтворення в трагедії Есхіла “Прометей закутий” Трагедія “Прометей закутий” – найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VI-V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали “батьком грецької трагедії”. Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті […]...
- Нові грані вічно старого міфу про Прометея Нехай підніме руку той, хто не знає міф про Прометея. Ті, хто знають – вільні, ті, хто не чув – залишайтесь і послухайте. Отже, тепер, отримавши повну тишу й самотність, можна вільно віддатись потоку думок у руслі античності та стародавніх переказів, іноді відволікаючись на софістику й демагогію. Прометей, великий титан, син Япета, хитромудрий, Той-Хто – […]...
- Кавказ (більш стисло) скорочено – Шевченко Тарас Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми віруєм твоїй силі І духу живому Встане […]...
- Кавказ (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день, И нощь о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає […]...
- Аналіз “Кавказ” Шевченко ” Кавказ ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: Ліро-епос. Жанр “Кавказ”: Сатирична поема з елементами лірики та героїки (“… огниста інвектива проти “темного царства” (І. Франко). Тема ” Кавказ “: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської […]...
- Нескорений Прометей (за мотивами міфу про Прометея і трагедією Есхіла) Есхіл з давніх часів заслужено вважається “отцем трагедії”. Насправді, по кількості і монументальності своїх творів він є найгеніальнішим з поетів-трагіків. Одним з найбільших його відкриттів з’явилося введення в дію другого актора, що підсилювало драматичний ефект, створюючи можливість зображення боротьби протилежних сил, яка і складала основу сюжету. У своїй творчості Есхіл прагнув розкрити найважливіші питання свого […]...
- Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? I. Шевченко – визначна постать в українській літературі. (Майстер художнього слова, справжній патріот, син України.) II. Актуальність творчості. (Теми, порушені в творах, будуть існувати завжди; багатий світогляд.) III. Шляхи використання досягнень Шевченка. (Рядки з творів як епіграфи до власних творів; наслідування Шевченкових традицій; праці Шевченка, присвячені […]...
- “Люблю я Кавказ!” (по стихотворениям М. Ю. Лермонтова “Люблю я цепи синих гор”, “Кавказ”) С синими горами Кавказа у М. Ю. Лермонтова была связана целая глава жизни – лучшая глава. Свобода и поэзия, героизм и храбрость, опасность и истинный патриотизм – вот что этот скалистый край будил в сердце вольнолюбивого поэта. Необыкновенная, мужественная красота природы Кавказа вызывала у Лермонтова чувство гордости и восхищения. Даже обычная луна здесь – Царица […]...
- Коротко про “Кавказ” (1845) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван Франко так писав про поему: “… це огниста інвектива проти темного царства… “ Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога – російського царату […]...
- Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ” Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась поема генія України “Кавказ”, у якій […]...
- Кавказ (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Кавказькі гори “засіяні горем, кровію политі” – тривалий час там іде війна. Споконвіку там орел (символ російського самодержавства) карає Прометея (символ нескореного народу), та не в змозі остаточно здолати непокірного титана: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. […]...
- Спадщина Шевченка – художника Спадщина Шевченка – художника Талант Т. Шевченка, його незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебувала тоді в московському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою – все це ставить Т. Шевченка в перші лави освічених людей XIX століття. Поет і художник жили в душі Шевченка-митця завжди, бо […]...
- Втілення в образі Прометея ідеї героїчного служіння людям, мужнього страждання заряди їхнього щастя (за трагедією Есхіла “Прометей закутий”) Мені навіть важко уявити собі цю велику абстрактну відстань часу – 25 століть. Це – до Есхіла, а скільки ще від нього до тих давніх греків, що складали міфи про небо і землю, що оспівували героїв, даючи їм такі горді визначення: “герої”, “титани”, чаруючи через століття їхніми славетними подвигами? Я нібито бачу старовинний театр просто […]...
- Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується […]...
- Не погас ли сегодня огонь Прометея, или актуален ли альтруизм Человек – существо социальное, то есть живущее в обществе. Вне общества действия людей не имеют смысла. Нас окружают наши родные, друзья и знакомые, одноклассники и сокурсники, сослуживцы, соседи. Непросто поддерживать со всеми дружеские отношения. Это зависит не только от тебя, а еще и от того человека, с которым ты общаешься. Но в первую очередь – […]...
- Павло Мовчан – Вогонь (“дивлюся на вогонь, як полум’я струмує… “) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, На вигинах своїх він настрій мій формує: Сюди-туди хить-хить, Назад – вперед, угору, Горить душа, горить, І полум’я – прозоре… Хвилястий, як вода, Приплив – відплив у тілі, І лущиться слюда У горлі обвуглілім: – О люба, лебедій Хвилястим плином ліній, Випалюється лій З долоней – білих лілій… Оплавлюється […]...
Автопортрет шевченка 1840.