Павло Тичина – На культурах устього світу

На культурах устього світу майові губки
поросли.
Осінь. По містах вже о четвертій –
електричні ліхтарі.
А в селі ступнів щось у десять
(тінь од чабана)
додому отару женуть.
Вони казали: можна ж купити старого
камазину,
сяк-так заслати смітник і посадовити культуру
(тільки голову піддержувати треба!) –
ачей вона
ізнов до нас промовить.
А листя падало. І голова на в’язах
не держалась.
Тоді – вкинулись в еклектику.
Взяли трохи цегли
і стільки ж музики. Думали – перемежениться…
А листя падало. І голова на в’язах
не держалась.
На культурах усього світу майові губки
поросли.
Антистрофа
Дорослі й семилітні: Ой, яблочко, да куда
котишся.
Так. Народ у толоку, а поети в борозну.
Годі ж кривитись на фабричну: предтеча
завше
менш талановитий за месії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



В чому полягає сутність дедуктивного методу розслідування?.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – На культурах устього світу
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.