Притча драхму



Зразу після притчі про загублену вівцю Ісус перейшов до притчі про загублену драхму. Він каже: “Якщо жінка має 10 драхм і загубить одну драхму. То хіба вона не засвічує світла, не мете хати і хіба вона не шукає уважно цю загублену драхму, аж поки не знайде?

А коли знайде жінка цю загублену одну драхму, то кличе приятельок і сусідок й каже: “Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму!” (Лк. 15. 8 – 9).

“Так само, кажу вам, радість буває у Божих Ангелів за одного грішника, який кається” (Лк. 15. 10).

Ідея цієї притчі така ж, як і притчі про загублену вівцю. Але тут особливо підкреслюється як прискіпливо й ретельно ведеться пошук загубленої драхми, тобто срібної грецької монети, яка відповідала денній заробітній платі трудівника у ці часи. І коли Божі Ангели знайдуть хоч одного грішника, котрий кається за учинені свої гріхи, то вони вельми радіють.

Ця притча повинна стати для нас прикладом і повсякчас нагадувати нам, щоб і ми каялися за свої гріхи і більше не грішили, щоб ми взяли собі за основу християнське вчення і визнавали його і вдень, і вночі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір мініатюра краса і багатство української мови.
Ви зараз читаєте: Притча драхму