Притча про сіль

Related posts:

1. Притча про недобудовану вежу, про войовничого царя та про сіль “Кожен з вас, – каже Ісус, – коли хоче побудувати вежу, то передусім сяде і обрахує все: видатки, матеріали тощо. Бо якщо він покладе основу (фундамент), а не зможе завершити вежу, то всі, хто побачить недобудовану вежу, будуть сміятися з такого чоловіка. Люди казатимуть: “чоловік цей розпочав будувати вежу, але закінчити не зміг” (Лк. 14. […]...
2. Притча про невода Характеризуючи Царство Небесне, Ісус Христос сказав: “Подібне ще Царство Небесне до невода, який закинутий у море, і зібрав він усячину. Коли невід наповниться, тягнуть на берег його, а потім сідають і перебирають: вибирають добре і складають у посуд, а непотріб викидають геть” (Мт. 13. 48). – Так буде й наприкінці віку, – продовжує розповідати Ісус, […]...
3. Притча про суддю Ця притча оповідає про те, що в одному місті був суддя, який не боявся Бога і людей не соромився. В цьому ж місті жила вдова, котра прийшла до судді й каже: – Захисти мене від мого суперника! Суддя довгий час не хотів виконати бажання вдови, а вона ходила і ходила, ходила і благала неправедного суддю. […]...
4. Притча про капризних дітей Фарисеї та законники як відомо відкинули Вчення Ісуса Христа, себто відкинули Божу волю, Божий задум, Божий план. Й розпочав Свою притчу Господь, промовляючи: – Й до кого уподібню людей цього роду? І до кого вони подібні? (Лк. 7. 30 – 31). Відповідає на це запитання Ісус притчею. – Подібні вони до тих дітей, що сидять […]...
5. Притча про дім Повчаючи, одного разу Ісус Христос сказав апостолам Своїм та тим людям, котрі були поряд, що всі звуть Його “Господи, Господи!”, але ж не виконують того, що Він говорить, проповідує, чого їх научає. Розвиваючи цю думку, Ісус роз’яснює, що людина, котра приходить і слів Його слухає і виконує їх схожа на такого чоловіка, який, будуючи дім […]...
6. Притча про новий одяг і бурдюки До Ісуса підійшли учні Івана Хрестителя (Предтечі). В розмові з ними Ісус Христос алегорично зрівняв Своє земне служіння із служінням Івана Хрестителя. Ісус розказав їм таку повчальну приповідку: “До старого одягу ніхто не вставляє латки з небіленої тканини, бо ця тканина скуйовдиться і дірка стане ще більша. Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, […]...
7. Притча про мудрих і нерозумних дів “Царство Небесне, – каже Ісус Христос, – подібне до десяти дів, що взяли свої каганці й пішли зустрічати молодого”. З них п’ять дів були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні діви взяли з собою каганці, але не взяли оливи, а мудрі діви разом зі своїми каганцями набрали оливи у посудинки. Всі діви чекали молодого, бо […]...
8. Притча про захований скарб “Царство Небесне”, – каже Ісус Христос, – “подібне ще до захованого у полі скарбу. Людина, яка дізнається про цей скарб, намагається заволодіти ним і з тієї радості йде і все, що має, продає та купує те поле” (Мт. 13. 44), де знайшла скарб. Людина, дізнавшись про захований на полі скарб, купує поле, щоб заволодіти скарбом. […]...
9. Притча про коштовну перлину “Царство Небесне, – мовив Ісус Христос, – подібне ще до того купця, що шукає добрі перли, а як знайде одну коштовну перлину, то йде, і все, що має, продає, і купує її” (Мт. 13. 45 – 46). Ця притча за своїм змістом пов’язана з попередньою, себто з притчею про захований скарб, і трактування її аналогічне. […]...
10. Павло Мовчан – Сіль (З циклу “Відлуння війни”) Повноголоса, наче води, Колись була, кохана, й ти; В очах світивсь широкий подив, Вуста не знали гіркоти. Що ж сталось – звідки стільки солі На віях і на язиці? Роз’їдений уже і голос, І замість хліба – сіль в руці. Хто нам розважив дні і ночі: Це уломив, те – доточив? […]...
11. Притча про воротаря Один чоловік залишив свій дім і поїхав. Своє господарство він залишив на своїх рабів, передавши їм владу. Кожному рабові він наказав виконувати свою роботу, а воротареві, що перебував на воротах маєтку, цей господар велів пильнувати господарство. Від’їжджаючи, господар наказав: “То ж пильнуйте, бо не знаєте, коли пан прийде додому: ввечері чи опівночі, чи удосвіта, коли […]...
12. Притча про нікчемних рабів Ісус починає цю притчу з запитання: “Чи хтось із вас, що має раба, який важко орав чи пас худобу й повернувся з поля, скаже йому зразу ж: “Негайно іди та сідай до столу та їж?”. Ні, ви швидше скажете рабові: “Переодягайся і прислуговуй мені, доки я їстиму й питиму, а опісля сам будеш їсти і […]...
13. Притча про десять мін срібла Ісус перебував неподалік від Єрусалиму і всі гадали, що якраз в цей час об’явиться і проявиться Боже Царство. Знаючи гадки людей, їх думки та уявлення, Ісус розказав таку притчу. Був один чоловік славного роду й він відправився у подорож в далеку країну, щоб прийняти там царство та повернутися. Перед цією мандрівкою цей чоловік покликав своїх […]...
14. Притча про загублену вівцю Одного разу до Ісуса прийшло багато митників і грішників, щоб послухати Його. Й були там фарисеї та книжники, які дорікали Ісусові, що Він приймає грішників, спілкується з ними та споживає з ними їжу (Лк. 15. 1 – 2). А Ісус тоді розказав їм оцю притчу. “Як вам здається, – питає Ісус Христос, – коли якийсь […]...
15. Притча про кукіль Ісус розповів таку притчу, яка повчає нас про Царство Небесне. – Царство Небесне, – сказав Ісус, – подібне до чоловіка, який посіяв добре насіння на своєму полі. Коли люди спали вночі, то прийшов ворог того чоловіка і поміж пшеницю насіяв куколю, себто бур’янів, та пішов. Як виросла пшениця, колосилася та й кукіль показався поміж збіжжям. […]...
16. Притча про гірчичне зерно Починаючи розповідати цю притчу, Ісус поставив Собі риторичні запитання: “До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представимо його?”. Відповідаючи на них, Ісус яскраво висвітлив: – Царство Боже – як те гірчичне зерно, яке, взяв чоловік і посіяв у своєму саду. Гірчичне зерно, як відомо, найдрібніше за всі земні насіння і таке дрібнесеньке зерно […]...
17. Притча про грішницю Ісус пішов молитися на Оливну гору, а зранку знову прийшов у храм. До Нього прийшло багато людей, Він сів і навчав їх. У цей час книжники і фарисеї привели до Ісуса жінку, яку вони схопили в перелюбі. Вони виставили цю жінку посеред людей і розказують, що зловили її на гарячому вчинку перелюбу. Й тут же […]...
18. Притча про закваску Цю притчу Ісус Христос теж розпочав з риторичного запитання: “З чим порівняю Я Боже Царство?”, – і відповідаючи Христос пояснив, – Царство Боже подібне до розчини, яку бере жінка, кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне” (Лк. 13. 20 – 21; Мт. 13. 33). Мірка (з арамейськ. – “сата”) – це міра сипкого […]...
19. Притча про самаритянина Одного разу прилюдно один законник хотів випробувати Ісуса Христа й питає Його: – Учителю, що робити мені, щоб осягнути вічне життя? Ісус риторично відповів: – А що в Законі написано? Законник мовить: – У Законі написано: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, […]...
20. Притча про двох боржників “Були два боржники у одного вірителя” – каже Ісус. Цей віритель вірив їм, тому весь час давав їм у борг. Один боржник повинен був віддати 500 динарів, а другий – 50 динарів. Боржники, звісно, не могли сплатити свій борг, тому віритель простив їм обом весь борг. Розказавши це, Ісус запитує Симона Петра: – Скажи, котрий […]...
21. Марта Тарнавська – Сіль землі Як чумаки колись по сіль Ішли від рідних хат і піль, Хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли у Крим – Так ми за море подались, Хоч заповіли-поклялись, Що ми ще вернемось колись У рідний дім. У преріях сини степів Знайшли найбільший скарб скарбів: Вільне життя і гордий спів – Свободу – сіль […]...
22. Притча про слухняного і неслухняного сина Один чоловік мав двох синів. Одного разу попросив він першого сина попрацювати у винограднику, а він відказує: “Я не хочу!”. Однак, дещо пізніше перший син передумав, покаявся і пішов працювати у винограднику. Тоді батько благає другого сина попрацювати у винограднику, а той відповів: – Готовий, тату, іду, – і не пішов працювати у винограднику. Розказавши […]...
23. Притча про сіяча Ісус Христос вийшов з дому і сів біля моря. Біля Нього зібралося безліч народу. Тоді Ісус увійшов у човен, трохи відплив від берега і навчав, сидячи у човні. А всі люди стояли на березі та слухали. Ісус розказав народові таку притчу. Вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє на зораному полі. Коли ж він сіяв, то […]...
24. Притча про неплідне фігове дерево Один чоловік у своєму винограднику мав посаджене фігове дерево (інжир, смоківниця), яке гарно і рясно виросло. Коли настала пора, господар прийшов шукати на дереві плоди, але не знайшов. Тоді господар сказав винареві: – Оце я третій рік підряд приходжу шукати плоди на цьому фіговому дереві, але не знаходжу. Зрубай це дерево, навіщо воно землю марнує. […]...
25. Притча про несправедливого управителя Один багатий чоловік мав управителя свого господарства. В Ісусові роки, як відомо, багаті люди часто наймали управителів і довіряли їм ведення фінансових та інших господарчих справ. Такий управитель повинен був турбуватися про збільшення доходів свого пана і мав право розпоряджатися його грішми задля доходу. Мабуть управитель цей більше тратив, аніж складав грошей. Господарю, можливо, донесли, […]...
26. Притча про винарів Був один господар. Він насадив на полі винограднику, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, вежу поставив і віддав все це своїм винарям, щоб плідно працювали на цьому винограднику, а сам повернувся додому. Коли наступала осінь – пора збирати виноград, то господар послав на своє господарство свого раба, щоб приніс трохи винограду та інших продуктів […]...
27. Притча про злочинних винарів Був один господар. Він насадив на полі винограднику, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, вежу поставив і віддав все це своїм винарям, щоб плідно працювали на цьому винограднику, а сам повернувся додому. Коли наступала осінь – пора збирати виноград, то господар послав на своє господарство свого раба, щоб приніс трохи винограду та інших продуктів […]...
28. Вервиця-екзорцизм (вигнання злого духа) Початок: Ісус є правдивим Сином Божим. Ісус, схиливши голову, умер на Хресті Святім. Задля мене спливає Дорогоцінна Кров Його. на великих: Ісусе, Сину Давида, вибави нас від лукавого і помилуй нас. На малих: Ось Хрест Господній, утікайте дияволи, переміг Лев з покоління Юди з роду Давида. Алилуя. (З рази) Кінець: Прославляємо і величаємо Пресвяту Трійцю, […]...
29. Притча про вірного і злого раба Було два раби (Мт. 24. 45 – 51). Євангеліст Лука (Лк. 12. 42) описує цю притчу з домоправителями. Однак, це не суперечить тому, що євангеліст Матвій описує притчу з рабами. Річ у тому, що домоправителі на Сході часто призначалися з рабів, тому поняття “раб” і “домоправитель” тут тотожні. Одного раба пан поставив старшим над своїми […]...
30. Притча про весілля “Царство Небесне, – каже Ісус Христос, – схоже на одного царя, котрий справляв весілля для свого сина. Запросив він на весілля багато знатних людей і послав своїх рабів покликати на весілля всіх запрошених, але вони не хотіли прийти. Тоді цар послав інших рабів й наказав їм: “Скажіть запрошеним, що я заколов биків, приготував обід і […]...
31. Притча про робітників у винограднику Царство Боже Ісус Христос уподібнює у цій притчі з одним господарем, який на світанку вийшов домовлятися, щоб робітники працювали у його винограднику. Господар домовився з робітниками, що за роботу платитиме їм по одному динару за день, і послав їх працювати на свій виноградник. Десь о третій годині за гебрайським часом, або о 9 годині за […]...
32. Притча про фарисея і митника Для людей, що хибно переконані в тому, що вони ніби праведні, непомітно для себе зневажають інших, Ісус Христос розказав таку притчу. До храму водночас прийшли помолитися два чоловіки: один фарисей, а другий митник. Фарисей молився так: “Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди; здирники, неправедні, несправедливі, перелюбні, або як цей митник. Я […]...
33. Притча про благаючого приятеля Ісус розпочав з риторичного запитання: “Хто з вас матиме приятеля і прийде до нього опівночі й попросить: “Позич мені, друже три хліби, бо до мене прийшов з дороги мій приятель і я не маю чим його нагодувати”. А той дратівливо відкаже: “Не турбуй мене, уже замкнені двері, мої діти зі мною сплять у ліжку. Не […]...
34. Притча про зростання насіння І сказав Ісус Христос: “Боже Царство, як той чоловік, що кидає у землю насіння. Незалежно від того чи спить він, чи встає він вдень чи вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч той чоловік і не знає про те, як росте насіння. Воно росте. А коли плоди його дозріють, то чоловік “посилає серпа, бо […]...
35. Притча драхму Зразу після притчі про загублену вівцю Ісус перейшов до притчі про загублену драхму. Він каже: “Якщо жінка має 10 драхм і загубить одну драхму. То хіба вона не засвічує світла, не мете хати і хіба вона не шукає уважно цю загублену драхму, аж поки не знайде? А коли знайде жінка цю загублену одну драхму, то […]...
36. Притча про немилосердного боржника У цій притчі Ісус Христос Царство Небесне уподібнює до одного царя чи пана, який забажав зробити обрахунок, або, як кажуть, звести фінансовий баланс зі своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного раба, котрий заборгував цареві десять тисяч талантів. Зауважимо, що талант – це грошова одиниця. Один талант містить 60 мін (1 […]...
37. Притча про багача і Лазаря Жив один багатий чоловік. Він завжди вдягався в коштовну порфіру (коштовну пурпурну тканину) й вісон (тоненька лляна тканина), щодня розкішно бенкетував. І жив також один вбогий чоловік на ймення Лазар. Він щодня лежав біля воріт, весь покритий струпами, й просив милостиню. Він завжди був голодний і волів їсти крихітки, що падали у багатого пана зі […]...
38. Притча про багату вечерю На обіді у одного фарисея Ісус розповів таку притчу. Один чоловік приготував велику вечерю і запросив на неї багато людей знатних мужів. Перед вечерею послав господар свого раба, щоб нагадав запрошеним гостям, що вечеря готова і нехай приходять гостювати, веселитися, забавлятися. Але так сталося, що всі гості відмовилися. Перший запрошений сказав, що купив поле і […]...
39. Притча про блудного сина У чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: “Дай мені, тату, цю частину маєтку, яка мені належить у спадок!”. Батько поділив маєток і роздав синам те, що їм належало. Невдовзі молодший син забрав все, що йому було розподілено, і подався до далекого краю. Там він жив марнотратно і розтратив там весь маєток. Якраз […]...
40. Павло Мовчан – Сіль землі Весело-зорна, світляна, осонна, То літеплом, то мукою огорне, Джерельнострумна, впадисто-висока, Земличенько, на роговиці ока Ти порошиною невмітною лежиш Така легка, кульбабна – хоч не диш… Навіть крізь дрібку заломився світ І видно те, що над тобою й під… Ось плоть моя суглинисто-земна Вгрібається лопатками до дна, До кременя, до мовчазного лона, – Чим глибший корінь, […]...