Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Від злих намірів і примхливої вдачі нічого путнього не вийде (за п’єсою С. Маршака “Дванадцять місяців”)
Від злих намірів і примхливої вдачі нічого путнього не вийде (за п’єсою С. Маршака “Дванадцять місяців”)
1. Для дітей і про дітей. (Самуїл Маршак – відомий дитячий письменник. Він написав багато творів для дітей і про дітей. Найвідоміші серед них – казки “Дванадцять місяців” і “Будинок, який збудував Джек”. С. Маршак не лише писав твори для дітей, а й опікувався їхнім дозвіллям. 1920 року він організував у Краснодарі кілька дитячих закладів, зокрема театрів.)
2. Нікого не кривди – не будеш сам скривдженим. (В одному королівстві жила зла мачуха з рідною дочкою і пасербицею. Вона постійно знущалася з нерідної дочки. Тим королівством
3. Особливості драматичного твору. (Окрім основного конфлікту добра і зла С. Маршак показав причину спотворення характеру королеви – підлабузництво підлеглих та необмежена влада. Цікаві діалоги п’єси допомагають розкрити провідну ідею твору.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Добро і зло у п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Відомий російський поет Самуїл Якович Маршак написав багато творів для дітей. Його перу належить обробка казки відомої чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій іншій казці, змагаються добро зі злом. В образі пасербиці зображене добро, чуйність, а мачуха і її дочка є втіленням злості та заздрості. Пасербиці доводиться підкорятися […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на […]...
- Кому і як дістається щастя (за казками “Пані Метелиця”, Ш. Перро “Попелюшка”, С. Маршака “Дванадцять місяців”) Щастя як у народних, так і в літературних казках – це винагорода за терпіння, доброту і працьовитість. От тільки розподіляється воно у казках якось дивно. Одні здобувають його, долаючи будь-які перешкоди, іншим дістається як манна небесна. У казці “Пані Метелиця” мачуха змусила стрибнути до криниці за починком свою пасербицю. Звична до роботи дівчина допомогла хлібові, […]...
- Доброта і покірність у казці С. Маршака “Дванадцять місяців” МАРШАК САМУЇЛ (1887-1964) Самуїл Маршак – російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства – він придумував віршики і записував їх у свій зошит. Поталанило йому на зустрічі з людьми, які підтримали ужитті: і батьки, і гімназійні вчителі, а згодом і відомий співак Федор Шаляпін, /літератор Володимир Стасов доклали зусиль, щоб талант хлопця не […]...
- Дванадцять місяців (скорочено) – Маршак Самуїл Бідна дівчинка живе з мачухою та злою лінивою сестрою. Вона старанно працює, а до неї ставляться жорстоко та зневажливо. Їхньою казковою державою править маленька королева. Вона не хоче вчитися та ще й дуже примхлива. Забажалася їй серед зими кошик пролісків – та й годі! Видала вона наказ: за кошик пролісків видасть вона такий же кошик […]...
- Дванадцять місяців (інша версія) (скорочено) – Маршак Самуїл Дія перша: Картина друга Цитата: Палац. Класна кімната королеви. Шкільна дошка в розкішній золотій рамі. Парта з рожевого дерева. На оксамитовій подушці сидить і пише довгим золотим пером чотирнадцятилітня королева. Перед нею сивобородий професор арифметики і краснопису, подібний до старовинного астролога. Він у мантії, в докторському химерному ковпаку з китицею. Королева: Терпіти не можу писати! […]...
- Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару Зовсім скоро вона вийде із бару Та йтиме освітленими вулицями нічного Нью-Йорка, Ламаною англійською Пояснюватиме поліцейському, що вона не проститутка А українська журналістка, яка приїхала, Щоб написати репортаж про культурне життя Штатів Для одного із українських журналів. Це буде потім. Наразі вона допиває пляшку найдешевшого коньяку Із поетом-американцем, який розказує їй що все “вері гуд” […]...
- Образ Дон Кіхота – прояв кращих намірів і прагнень людини (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Образ Дон Кіхота – прояв кращих намірів і прагнень людини (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Лицарський роман в Іспанії XVI століття переживав своє друге народження. Сервантес вирішив написати пародію на лицарський роман, перетворивши чарівне романтичне середовище на повсякденне життя Іспанії початку XVII століття. Усе, що було у лицарському романі розкішним […]...
- Твір на тему: “Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо” (твір на морально-етичну тему) Одного осіннього ранку малюк уперше йде до школи, мріючи, що тепер “стане дорослим і розумним, все пізнає”, як кажуть батьки, на що старші школярі лише поблажливо всміхаються. Мовляв, недовго радітимеш, ще набридне. Таке різне ставлення до знань… Насправді знання – то справжнє золото в житті людини. Чи здатні лінькуваті невігласи оцінити всю красу самоцвіту знань, […]...
- Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” Які риси вдачі запорожців відтворив Тарас Шевченко у поемі “Гамалія” У народній творчості та художній літературі постають перед нами образи запорожців – славетних захисників простого люду. Саме з ними пов’язував народ сподівання на кращу долю, волю, щастя і справедливість. У багатьох творах запорожці виступають як втілення патріотизму народу, його сили та радості від здобутої перемоги. […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (2 варіант) Зима… Новорічні свята… Кожен із нас чекає на щось чудове, надзвичайне. Так і герой оповідання “Ялинка” разом зі своїми батьками чекав на Святий вечір. До Василькової родини разом із святом приходить і сум: “Чого батько журяться? – думав він. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Вже […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (1 варіант) Прочитав я твір “Ялинка” М. Коцюбинського і замислився. Чому так важко було звичайним селянським дітям? Може тому, що вони жили у такі часи? На мій погляд, Василько звичайний український хлопчик, що звик працювати, бути відповідальним. Він намагається якось допомогти батькам. Але все ж таки він залишається дванадцятирічним хлопчиком. Коли батько продає його ялинку панам, то […]...
- Різні Вдачі Коли я слухаю тебе, Я здаюсь собі глибинною рибою, Що приречена жити на поверхні. Мій друже, Юність, з якою ти носишся, Як перекупка з ганчір’ям, Це більш, ніж сумнівна річ, І виїжджати на ній обома ногами. – Якби я не вважав це Аж таким несмаком, Я сказав би, що це небезпечно....
- Герасим’юк Василь – дванадцять сивих суддів сидять Дванадцять сивих суддів сидять У сутінках під стіною, А я ховаю очі, як тать. Що стало, старці, зі мною? Чому ви тут? Ви ж приходите в час Найпершої тільки купелі, І більше до скону не чути вас, І ваші суди невеселі. Хто душу, мов немовля, розповив? Тремтить, нага, над водою. Її вже мили для ваших […]...
- Не буває нічого випадкового (роль художньої деталі у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет”) Не буває нічого випадкового (роль художньої деталі у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет”) Кажуть, що у справді талановитому творі не буває нічого випадкового. І це підтверджує й один із кращих творів світової літератури “Гранатовий браслет” О. Купріна. Багатство пейзажу, тон оповідання, реалістична точність деталей вражає. Але не менш цікавим є значення художньої деталі, її прихований […]...
- Юлія Алейнікова – Я королева. В царстві невеличкім Я королева. В царстві невеличкім: Декілька вазонів, сірий кіт. Свій трон я ставлю до вікна поближче. На захід – кухня і балкон – на схід. Я королева. Музики і книг, Як хочу розставаляю на полицях. Я королева цих кімнат пустих. Без короля, без свити, без скарбниці....
- Микола Руденко – З нічого світ творився З нічого світ творився, із нічого В душі моїй народиться рядок. А потім випурхне – і замість нього Лишається на серці холодок. І так самотньо стане, так тривожно, Неначе світ кінчається на тім – І вже нічого врятувать не можна Ні в домі грішному, ні у святім. А потім знов оте нічоговічне Розбудить зливу почуттів, […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (3 варіант) М. М. Коцюбинський – великий майстер зображення картин природи. Він передає не лише стан та настрій героїв, а й плин часу. Особливо відчутним це є у творі “Ранок у лісі”. Спочатку автор змальовує навколишній світ, а потім наче розгортає перед читачем цілу картину. Змінюється небо “… воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом… […]...
- Олена довганюк – Нічого зовсім я не розумію Нічого зовсім я не розумію. Що відбувається, будь ласка, поясніть? Чи відчувати я не вмію, Чи забула вже як жить? Чомусь нічого я не відчуваю Що радістю було – буденним стало Обличчя рідні забуваю Й не розумію, чого мені замало. Стало все дозволено тепер. Так мало стати й цікавіше жити Хтось із нашого життя все […]...
- Нічого Нічого я нехочу! Ні жити, ні любити. Ні знати як кохання чарує нас, Та як життя минає враз Як розцвітає пролісок у лісі, Та як люблю його я… Не хочу знати я нічого! Ну, хоч убийте – я не хо!!! Лиш хочу я кричати… Боже!! Не сердцем, а душею! Про милість Вас благати, Та кров’ю […]...
- Володимир Лучук – Кошик яблук ніс їжак Із садка В осінню пору Поспішав їжак В комору. Ніс їжак, Увесь зіпрілий, Стиглих яблук Кошик цілий, Аж біжить навпроти Друг: – Я шукав тебе Навкруг!.. Біля саду на межі Їжаки присіли. Довго друзі говорили Кошик яблук з’їли....
- Іван Франко – Я не надіюсь нічого Я не надіюсь нічого І нічого не бажаю – Що ж, коли жию і мучусь, Не вмираю! Що ж, коли гляджу на тебе І не можу не глядіти, І люблю тебе! Куди ж те Серце діти? Усміх твій, неначе сонце Листя покрівля зелене, А з’їдає штучну краску – Смійся з мене! Я не надіюсь нічого, […]...
- Іван Франко – Не надійся нічого Як ти могла сказати се так рівно, Спокійно, твердо? Як не задрижав Твій голос в горлі, серце в твоїй груді Биттям тривожним не зглушило ті Слова страшні: “Не надійся нічого!” Не надійся нічого! Чи ти знаєш, Що ті слова – найтяжчая провина, Убійство серця, духу і думок Живих і ненароджених? Чи в тебе При тих […]...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил… ” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
- Наталія Пиж – Не треба. Від тебе нічого Не треба. Від тебе нічого не треба. Лиш дотики рук залиши. Візьми все, що було Далеко до себе Сховай, на гудзок зав’яжи. Не муч мене знову, Не край мені серце І душу не ріж на куски. Ти просто піди Далеко-далеко Лиш спомин про слід залиши. Бувало і гірше Пройшло все, забулось, Згубилось у просторі днів. […]...
- Павло Мовчан – “Я вас не викличу з нічого… “ Я вас не викличу з нічого, Не виплачу, не воскрешу: Нема зворотної дороги. Там завмира підземний шум. Спільнопорушно, однобічно Примари гнали їх в пітьму, У мерзлоту вганяли вічну, У гнізда металевих мук. В ім’я безглуздої ідеї Та нездійсненної мети Сини Росії й Іудеї В підземні гнали вас світи… Брати мої! де ваше кістя? На Колимі? […]...
- Олена довганюк – Ти кажеш, що нічого вже нема Ти кажеш, що нічого вже нема. А так болить, що думаєш, дарма? І як нестерпно душать ті слова… Сказала б я, та знову неправа. Ти кажеш, що минули ті часи. Не вгасни тільки й серця не вгаси Не утопи щось справжнє ти у болі Не опинися в сумнівах неволі. Ти кажеш, що було не повернеться, […]...
- Микола Вінграновський – У лісі вже нічого не цвіте У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це те цвітіння, але вже не те… Нога трави в багряне відійшла, Зозулина зоря останню росу гонить, Ніхто вже не чека… бо це тобі боронить Качаточко шустінням в комишах… Та я ще не люблю! ані тебе, […]...
- Павло Мовчан – “Не виглиблю нічого, не дізнаю… “ Не виглиблю нічого, не дізнаю, Чому душа журливою буває, Коли ані причини, ні знаку, Ти раптом ніби став на скрізняку, І тягне вітром з чотирьох сторін, І, голову пригнувши до колін, Зіскулений, як пемза, діркуватий, Ти чуєш на губах холодну вату. І дишеш важко – духу не стача, І хтось твого торкається плеча Знайомими і […]...
- За туманом нічого не видно (народна пісня) За туманом нічого не видно, Тільки видно дуба зеленого. Під тим дубом криниця стояла, Там дівчина воду набирала. Та втопила золоте відерце – Заболіло в дівчиноньки серце. “А хто ж моє відерце дістане, Той зо мною на рушничок стане”. Обізвався козак молоденький: “А я твоє відерце дістану І з тобою на рушничок стану”. Примітки: Кожен […]...
- Христина Сможаник – Це просто “Я” й нічого більше Я не хочу сміятись наївно- Краще плакати щиро у снах, Я не хочу кохати брехливо- Краще відчути, ненависті страх. Я не хочу, повірте, не хочу Притворятись у своїх думках Моя думка – це мій вільний подих Ви заберете моє життя, Як легенький в секундочку помах І не стане від мене й сміття. Не залишиться більше […]...
- Дівчинко, твої сльози вже нічого не варті Дівчинко, твої сльози вже нічого не варті У нього своє кіно, у тебе – свій серіал, А були ж два божевільних, що жили в одній “палаті” Видно занадто ламким був той матеріал… Стільки дурниць того літа ви натворили, Стільки безглуздя не бачив напевно ще світ. Два божевільних коханця – звичайнісіньке диво, Люди, які не знали […]...
- Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...
- Лілія Ніколаєнко – Нічого особистого – лише поезія Твоя душа, немов бездонна амфора, А каяття – фальшиві самоцвіти… У наших діалогах лиш метафори, Ремарки протиріччя – непомітні. Твої слова – барвистий рій метеликів, Увечері помруть – і стане сумно… Рожевим димом недомовки стеляться… (у слів.. ти знаєш… є свої парфуми!) Ніяких ризиків… всі карти – козирі… Ми граємо на душі… і на вірші, […]...
- Світлана Кошель – Більше нічого, що може мене зруйнувати Більше нічого, що може мене зруйнувати, Знищити та відродити в наступний похід. Ніби свобода лиш там, де поламані грати. Ніби лиш там, де є захід – дорога на схід. День мій прийде і подарує вчорашній Присмак покусаних вуст і солоних ідей. Я у високій, прозорій, довершеній башті. Більше нічого. Нікого. Нізвідки. Ніде....
- Богдана Лапченко – Втратив усе і не маєш нічого натомість Втратив усе і не маєш нічого натомість, Чорним мороком втома до себе згребе. Хто ж тепер буде слухать німого тебе? Хто з тобою разом полетить в чергову невагомість? Невагомість душі, що стоїть під прицілом любові, Невагомість закутих сердець і закоханих тіл – Все було. Чи зі мною літать не хотів, Чи не зміг приховати легких […]...
- Богдана Лапченко – Мертвим душам нічого не сниться Мертвим душам нічого не сниться І без того доволі вже з них: Об’єднала страшна таємниця, Про яку навіть думати – гріх. А фінали нечесні й підступні, Ти не знаєш про завтрашній день. Ми, на щастя, не є всемогутні, Ми для світу байдужа мішень. І якщо завтра я не прокинусь – Не оплакуй, будь ласка, мене, […]...
- Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять […]...
- Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) II. Оспівування любові до […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Життя та творчий шлях Г. Гайне” Назвіть перекладачів Г. Гайне з німецької. Російською мовою твори Гайне перекладали М. Лермонтов, А. Фет, Л. Мей, А. Майков, А. Григор’єв, М. Плещеев, М. Некрасов, М. Михайлов, О. Блок, В. Брюсов, С. Маршак та ін....
Ібсена вважають засновник новоi европейськоi драматургіi.