Вірші про молитву

Які великі діла Божі Які великі діла БожіЯкі великі діла Твої, Боже, Без Тебе квітка цвісти не можеБез Тебе гірко дощі не плачутьБез Тебе сонце я не бачу. Лише з Тобою течуть рікиЛише з Тобою виє вітерЗ Тобою сонце ясно сяєПроміння чисте землі посилає… Наталя Муран

Хваліте Господа, співайтеЗа все творіння, всю красу, Всевишнього ви прославляйтеЗа радість і життя, й весну! Весна прийшла – велике диво, Пісні хвали в небо синє летять! Подяка щира нехай завжди линеЗа Твою, Боже наш, благодать!

Боже Слово я маю В ньому щодня зростаю,

Вся моя люба сім’яСлавить Господнє ім’я. Рідних дуже люблю, Ніжно їх голублю, Буду їм співати, Бога прославляти!

День сьогодні світлий, Теплий і привітний – Все кругом радіє, Цвіте, зеленіє! Щиро дякую Творцю За чудову цю весну!

Дві стежки На поляні життяБлистять днів наших стежини. І кожен зроблений крок – Це прожита кожна хвилина. Одна стежка – красива й гладка, Встелена самим самоцвітом. А друга стежка важка. Терниста зимою і літом.

Перша стежка довга і все жЗдається зовсім легкою. А друга стежка кам’яниста й стрімкаТа від неї віє лише теплотою. Перша стежка розкошах і

марноті.

Друга – бідна і нечепурна. Перша дощ за собою веде, Другу стелить веселка пурпурна. Перша стежка – то наші гріхи, Вона в пекло рівна дорога. Друга стежка – правдиве життя, І веде вона прямо до Бога. Ці стежки паралельно біжатьІ дуже є близькі між собою.

А яку стежину треба обрать – Серце скаже: “Обирай котра твоя”. Наталя Муран

Хто ти є? “Хто ти є?”, – Господь мене спитав. І промінь щастя в душу послав. “Я дружина й мати”, – Йому відповідаю І ніжно в очі довір’ям зазираю. “Хто ти є?”,- ще настирливіше Господь питає. І радістю серце моє палає. “Я жінка”,- відказую Богові я І надією світиться душа моя. “Хто ти?”,- дуже строго Господь запитав, І вітром в серце моє завітав. “Я парафіянка”,- Йому говорю І серце обмивається росою. “Ким ти є?”,- мені відповідай. Щиру відповідь зараз мені дай. “Я працюю, професіонал у своїй справі. Мені моя праця є дуже цікава.” “Чому ж забуваєш про головне? Чому ж так ображаєш Мене?

Бо ти – моя найдорожча дитина. Ти перш за все – у світі людина. Наталя Муран

Свічка Вона палахкотить біля хреста, Немов мале зранене серце. Й тихо тулиться до дерева вона, І тихо капле віск, немов сльози озерце. Немов струна її душа бринить, І тихо рветься на частини.”За що убитий Він, за що,- вогонь пита.-Чи не за те, що взяв ваші Він провини?”Та в храмі тихо, пусто. Ні душі. Не чути більш нікого.”Людино, ти прийди, клякни.

Проси за все, що ти накоїв.”Та ні. Вони у храмі тім одні – Святі, немов святе Причастя. Нема людей, немає метушні. І лише кров свята тече з зап’ястя. Ось так завжди. Ми кидаєм Його.

А Він за наші всі провини. Притерпів біль і страшну смерть. Що збавить нас відадської години. Наталя Муран

Дякую Тобі за цю хвилинуКоли бачу ніжних зір політДякую за світлу й добру днинуЗа великий і цікавий світ.

Дякую за усмішку крилатуЗа ті очі мамині сумніДякую за мудре слово татаЗа весняні і зимові дні.

Дякую за всі слова у серці, Що лягають тихо на папірДякую за щирість і безмежністьЗа грозу, за сонце і за сніг.

Дякую за щастя, біль і радістьЗа найкращу зустріч серед літаЗа дитинство, молодість і старістьЗа життя, за небо і за квіти.

Дякую за нашу УкраїнуЗа свідомий, найрідніший ЛьвівЗа співочу мову солов’їну Дякую за дух Карпат й полів.

Дякую за все, Тобі, мій Боже! За Твою любов і доброту, Дякую, що я на всіх не схожа, За безсмертну душу молоду. Іванна Захаревич

Покрий мене любов’ю, Боже, Зігрій мене Своїм теплом, Сховай від світу, від недолі, Навчи боротися зі злом.

Я рідко так Тобі молюся, Я рідко згадую Тебе, На образ Твій я не дивлюся, Люблю одного лиш себе…

Від слів Твоїх ховаю вуха, Ховаю очі від страждань, Гірка, нестерпна, чорна мука – Згорає серце від бажань!

Я блудний син і все розтратив, Що Ти мені як Батько дав, Я блудник, бо гріхів багато, Я Юда, що тебе продав.

Складаю руки для молитви, Шепочу завчені слова, Ти ж знаєш, як буває важко, Коли душа іще жива.

Покрий мене любов’ю, Боже, Своїм спокоєм огорни, Знайди вівцю, що заблукала, Від темряви оборони. Назар Лозинский

Моліться, люди, скрізь і повсюди, Молитва силу нам дає, Лише молитва, щира молитваВ житті наснаги додає.

Моліться, люди, бо горе будеКоли Христос до нас прийде. Лише молитва, щира молитваНам вірним захистом буде.

Моліться, люди, щоб світ зберігся, Не розламався на шматки. Лише молитва, щира молитваТримає людство вже віки.

Моліться, люди, щоб навернулисьДо Господа народи всі. Лише молитва, щира молитваЗнищить нам гріхи усі.

Тоді настане радість всюди І прийде Божа благодать. Лише молитва, щира молитва Нам може це подарувати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Опис кульбаби твір.
Ви зараз читаєте: Вірші про молитву
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.