Калинець Ігор – довший час

Довший час
Я не показувався їй на вічі

Захований за віями
Як за густим частоколом

Всі десять її пісеньок
Навчився не мавши слуху

Коли вона тулила крило
До грудей
Я хотів бути крилом

Одного вечора
Навіть зазирнув у шпарку
Як вона роздягалася

Ви зараз читаєте: Калинець Ігор – довший час