Петро Радейко – Болить мені, коли згадаю

Болить мені, коли згадаю…
Чому ж мені отак болить?
Осколок щастя в грудях маю,
Та лиш осколок, лиш на мить.
Коли пригадую тебе –
Не щем, не солод, а задуха,
І на душі гряде розруха –
Чи спогад вже й оте вкраде?..
І росять очі, очі росять –
Вітри негоду знов приносять,
Та добре свіжо хоч, задуха
Мина і серце знову слуха,
Як ліс за містом причаївся.
Тобою, радосте, я ситий,
Зверну, де терном шлях укритий,
Бо ще мій дух не натерпівся,
Не варт я ще отого дива,
Моя ти доле чорнобрива.
Хай зволочу я свою душу,
Хай наберусь одчаю й рушу
Туди, де ти стоїш зорею,
І впаду щасно перед нею…
І підведусь, і мужньо гляну,
Щосили пригорну кохану:
“Боли мені, боли, о доле!..”
Осколок той не вийму я ніколи…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Петро Радейко – Болить мені, коли згадаю