Семенко Михайль – Геніальна поезійка


Я сьогодні чергував удень
І проминув лілові хмари
Що після грому
І замість того щоб привітать прекрасне
В той мент море
Я будував храми.
У вікно я бачив золоті плями і срібні блиски
Що впали в бухту
Пастель олія акварель в моїй душі скипли
А захід тухнув
Дощ пройшов
Якось несміливо зникли незадоволені хмари
Танучим громом.
Ах як було тоді, що було тоді над морем
В тій панорамі?

11. VI. 1916. Владивосток



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Роман про трістана та ізольду скорочено.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Геніальна поезійка