Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда
(народився 1939 року)
Народився в с. Петрушині на Чернігівщині в родині селян. Заочно закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка. Працював редактором у видавництвах, був головним редактором журналу “Київ”.
Прозаїк. Автор повістей (“Ірій”), романів (“Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Балада про Сластьона”, “Листя землі” та ін.).
У творах В. Дрозда переплелася фантастика і життєва правда, ПИСЬменник звертається до народних переказів, легенд, притч, казок, міфології, збагачує
Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда
На перший погляд, оповідання Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” сприймається як певна казка про скривдженого гордого коня, який смиренно вибачає цю кривду людям і з “винуватою довірливістю” повертається до них після стихійної втечі.
Може, кінь вже й заспокоївся, але моє серце, розтривожене душевними злетами і падіннями Шептала, не зможе заспокоїтися ще довго. Ні, це
Але чи не лукавлять вони, кажучи “до часу”, “прикинутися скореним, лишившись в душі вільним”? Письменник через поведінку коня Шептала доводить, що, хоч у душі вони і відчувають свою винятковість, але “владна Степанова рука” примушує їх не зважати на “п’янкий дух забутої волі, що просочився крізь сотні поколінь”. Ні усвідомлення своєї “чистої, прекрасної білизни”, ні глибокий розум, що дається тільки “білим коням”, ні відважна одчайдушність, ні тріумф об’єднаної з природою душі на свободі – ніщо не в змозі подолати гірку правду життя приниженої особистості: “А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким”, просунувши “голову між двох жердин загороді” і задрімавши після “нерозумної блуканини”.
І ми розуміємо, що перед нами – людська душа, трагедія її деформації, роздвоєння в умовах такого ж деформованого суспільства. Скільки таких особистостей, переживши “найкращі хвилини життя”, ладні знов “ласкаво ткнутися мордою в його замахорчені долоні, хай навіть ударить, висварить”!
Оповідання, примусивши замислитися над важливою проблемою українського суспільства, пропонує кожному з нас віднайти власну позицію та шлях вирішення цієї трагедії заперечення Людини в людині.





Related posts:
- Алегоричний образ коня Шептала (за оповіданням Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”) В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що...
- Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? В. Симоненко Індивід… Особистість… Індивідуальність… Колись російський письменник М. Горький писав: “Людина – це звучить гордо”. Так, якщо людина...
- Алегоричні образи в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” Я навчився слухати, бачити – В моїх писаннях з’явилося предметне життя. В. Дрозд У начерку до літературного автопортрету В. Дрозд згадує рідне село, босоноге дитинство, в якому були і болі,...
- Біографія Володимира Дрозда Володимир Дрозд (1939 р. нар.) Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань (“Люблю сині зорі”, 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників. Розпочавши літературну працю як...
- Ян білий кінь побував на волі (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) I. Оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало” як зразок химерної прози. (У 70-х роках минулого століття широкої популярності у літературі набув міфологізму. Мав місце і український варіант химерної прози. Твори...
- “Супроти вітру довго не пробіжиш… “: загибель яскравої особистості у суспільній неволі (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) Відмовитися від волі – це означає відмовитися Від людської гідності, від прав людини, Навіть від її обов’язків. Ж.-Ж. Руссо У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”,...
- Ким бути: яскравою особистістю чи частиною сірого натовпу? (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) Починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. Представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. Зараз одяг...
- Психологізм образу Ката-“Сікутора” в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та...
- Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна “Гранатовий браслет” “Гранатовий браслет” – одне з найкращих оповідань видатного російського письменника О. І. Купріна, в якому автор засуджує буржуазну мораль, бездуховність, лицемірство сучасного йому суспільства. Позиція автора розкривається читачем поступово. Композиція...
- Леонід Кисельов – Не дайте, щоб заснула край коня Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То наша мати. Іншої не буде. Бо кине вас. І піде...
- Володимир Лучук – Сіла хмара на коня Сіла Хмара На коня: Хмара Хмару Доганя. Вітер Збоку Як набіг Збив коня Відразу З ніг. Випустила Хмара Віжки І пішла За обрій Пішки....
- Ирій – казкова країна мрій (за повістю В. Дрозда”Ирій”) Більшість творів письменника Володимира Дрозда – автобіографічні. “Син колгоспника з глухого поліського села” двадцятирічним юнаком увійшов у літературу. Він ніколи не приховував впливу на нього Гоголя і “Лісової пісні” Лесі...
- Поетика повісті В. Дрозда “Ирій” Поява повісті В. Дрозда свого часу викликала багато різнопланових відгуків. Одні схвально відгукнулись про повість, інші радили В. Дрозду: “Заховайте й нікому не показуйте, то. буде вам гірше”. Чим пояснити...
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і...
- Павло Тичина – Як упав же він з коня Як упав же він з коня Та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось І лягло до ніг. Ще як руку притулив К серцю ік свому. Рад би...
- Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже скорочено – Родинно-побутові пісні “Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже. Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже: (2) Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, що ти залицявся”....
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним....
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних...
- Неповторний світ юності (за повістю В. Дрозда “Ирій”) Можна відцуратися села, Відцуратися селянського хліба. Тільки самого себе не можна відцуратись. В. Дрозд В. Дрозд – багатогранний прозаїк сьогодення. Він, на думку літературних критиків, “постійно змінний, увесь у пошуках...
- Образ Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом...
Жіноче начало і чоловіче перше джерело.