Павло Тичина – Як упав же він з коня



Як упав же він з коня
Та й на білий сніг.
– Слава! Слава! – докотилось
І лягло до ніг.

Ще як руку притулив
К серцю ік свому.
Рад би ще він раз побачить
Отаку зиму.

Гей, рубали ворогів
Та по всіх фронтах!
З криком сів на груди ворон,
Чорний ворон-птах.

Вдарив революцйонер –
Захитався світ!
Як вмирав у чистім полі –
Слав усім привіт.

1919


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Проблема драми лісова пісня.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Як упав же він з коня