Анапест



Анапест (грецьк. andpaistos – обернений, зворотний щодо дактиля) -” в античній версифікації – трискладова стопа на чотири мори, в якій перші два – короткі, третій – довгий. У силабо-тонічній системі – трискладова стопа з наголосом на останньому складі (∪ ∪-). Одностопний А. майже не зустрічається в українській поезії, окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній строфі, наприклад, у фольклорно стилізованому вірші М. Вороного:

Покохає мене щиро
Незрадливо –
Усміхнеться й мені доля
Милостиво!
Приклад

двостопного А.:
Я дійду на зорі
До найстаршої брами,
Де ключі? У дніпрі.
А дніпро – під валами

(В. Герасим’юк).

Зустрічається тристопний А.:

Закигиче розлука над нами,
Розчахне двосистемно навскіс,
Замордується лихо ножами
Чи зависне в петлі твоїх кіс

(І. драч).

Чотиристопний А. досить поширений в українському вірші на противагу іншим розмірам трискладової стопи:

Польовою стежиною з дальніх доріг
Йду в село і радію сподіваній стрічі.
Тільки ж каменем смуток на серце наліг:
Кладовище побільшало вдвічі

(В. Марочкін).

П’ятистопний А., котрий витворює медитативний

настрій:

На горі ніби снігом біліє давнезний собор,.
Що скликає всі вірні серця вечорами і зранку.
Давня ратуша в землю вростає, немов мухомор,
Сивий майстер в льотку замовляє вина філіжанку

(М. Рильський),

Шестистопний А. – найменш популярний у сьогоденній українській версифікації:

В тихих продувах вітру цілував я змокріле волосся.
Гуркотів спорожнілий трамвай – ночі й зливі навстріч.
А позаду – в пульсуючих прожилках листя неслося,
Мов колись і ніколи… за нами й над нами… всю ніч

(П. Куценко).

А. з’явився в українській поезії дещо пізніше порівняно з іншими тристопними розмірами – у другій половині XIX ст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Душевна краса наталки.
Ви зараз читаєте: Анапест