Елизавета Замана – Ти пішов від мене до іншої



Ти пішов від мене до іншої
Обіймати її коліна,
Цілувати вуста німі,
З нею грітися біля каміна.

У тебе постійно нові коханки
Та ця б’є усі відомі рекорди.
Тобі подобаються її холодні ранки
І монотонні сумні акорди…

Тепер твоя нова королева
Радіє поливаючи нас дощем,
Що не день, то мелодійна злива,
Мов пісня “океану” чи когось іще…

А ти кажи їй, як твоя колишня
Тебе не пробачала й геть не розуміла,
(колишня, то ж до речі, я)
Твоїх рук у холод не гріла,

І вболівала за динамо,
А ви із

нею за шахтар.
Нам разом завжди світла мало,
Вона ж тобі до рук ліхтар…

Ти пішов від мене до осені!
До цієї клятої, холодної суки!
Від якої давить скроні,
А її вітри морозять руки.

Тож кохайся у її полоні
Назад не приходь – не чекаю.
Твоя дівчинка вгору долоні,
Твоя дівчинка стоїть на краю.

Посміхайся, не треба жалю!
Будь покірним у її обіймах,
Ти ж не знав, що я тебе люблю…

(йди, бо здійме від гніву дах)

Не втрать свою нову коханку.
Ти ж пішов від мене до осені
Й вона тебе чекатиме до ранку,
А мені вже чекання доволі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір зі словами іншомовного походження.
Ви зараз читаєте: Елизавета Замана – Ти пішов від мене до іншої