Леся Українка – Торгівля. Ремісництво. Колонії
У пророка Єзекіїля є опис великої торгівлі та багатства Тіру за його часів (V в. до Р. X.). Там споминаються різні міста, з якими торгував Tip, і їхні вироби та товари. Але не скрізь можна розібрати, про які країни там говориться. Напр., місто Тарсіс інші перекладають Картагена, але певно то було якесь місто в Іспанії, бо сказано, що звідти Tip мав срібло, залізо, оливо, а сі метали власне вивозилися найбільше з Іспанії. Є розповідь, ніби одного разу фінікійці набрали там стілько срібла за свої товари, що не могли вкласти його на кораблі, та й поробили з нього
Завжди торг металами приносив найбільше прибутку фінікійцям. Метали вони здобували, окрім Іспанії, ще на островах Архіпелагу та на острові Кіпрі, де було дуже багато міді, ще заїздили вони по оливо на острова Кассітерідські (Британські). Їздили навіть в Балтійську затоку по янтарь. Сі далекі подорожі відносяться до часів Картагенської потуги. Врешті ще невідомо, як власне далеко сягали їхні подорожі, бо вони крилися з ними, не хотячи одкривати шляхів своїх грекам, і через те видумували часто страшні байки на те, щоб залякати сусідів своїх – моряків
Фінікійці провадили торг і на суходолі, їхні каравани ходили на північ в Арменію та на Кавказ, звідти вони вивозили мідь, коней та невільників. Ходили вови на схід у Вавілон через Пальміру, з Вавілону в Мідію та звідти аж до Індії та Китаю, але може бути, що вони забирали індійські та китайські вироби в складах Персії та Бактріани, або на полудні Арабії, де приставали кораблі індійські. В Арабії в давні часи купувалося золото, дороге каміння та інший дорогий товар, через те думали, щоАрабія дуже багата країна на такі речі, але все те тільки перевозилося через неї, а властиво походило з Індії та Етіопії. Так само колонії північно-африканські Картагена, Утіка і т. д. тільки вивозили з середини Африки та з Єгипту усякі речі, а свого виробляли дуже мало. Надто багато вивозилося виробів хисту з Єгипту та Вавілону, звідти теж були і ті коштовні тканини, що так були розпросторені по цілому побережжі Середземного моря. Таким способом фінікійці передавали напівдиким європейським народам здобутки давніх східніх цивілізацій. Самі вони власного свого нічого не мали, що могло б принадити чужих народів, бо не мали ні власного хисту, ні літератури, але зате вони широко розносили культуру різних країн.
Хоч фанікійці не мали справжнього свого хисту, то зате вони були добрими ремісниками та промисловцями. Вони вміли солити рибу і робити чудові вина. В Біблії вони вихвалені, яко добрі мулярі, теслі, будівничі, мідники, золотарі та різьбярі.
Давні греки думали, що фінікійці перші вивчилися робити шкло, але при розкопках в Єгипті вчені довідалися, що єгиптяни робили шкло ще за багато віків раніше від фінікійців. Знайдено на Родосі та Кіпрі вази дуже грубої роботи, але невідомо, чи вони напевне фінікійської роботи. Найбільше вславилися фінікійці фарбуванням тканин в пурпурову барву, надто в Tipi вміли робити найкращий пурпур, в жодній стороні такого не вміли робити. В Tipi було так багато фабрик пурпуру, що аж всі вулиці пропахлися краскою, так що чужеземцеві прикро було по них ходити.
Скрізь, де тільки на побережжі Середземного моря була яка добра пристань, там фінікійці ставили замок, де складалися товари, і церкву, а потроху там заводилося місто, де селилися при фінікійцях і місцеві люди. Одна тільки Картагена з усіх колоній фінікійських була зовсім фінікійським містом, бо тірійці, приїхавши туди, знайшли навколо населення фінікійського племені і воно пристало до нового міста. Так що в Картагені всі були однієї фінікійської віри та мови, хоч і картагенське племя мало в собі примішку лібійську, інші ж всі колонії мали населення дуже мішане. Одна Картагена мала, окрім торгової, ще й велику військову силу.
Коли греки витіснили фінікійців з Архіпелагу, а Тір був придавлений то Асірією то Вавілоном, Картагена почала набирати військової сили, щоб утриматися самостійною державою серед ворожих сусідів. Без військової сили неможлива була б і міцна торгівля. Але картагенці не йшли самі у військо, а наймали за гроші лібійців, іспанців, галлів та нумідів. Сіцілійські колонії фінікійські, боячися греків, віддалися під оборону Картагени, іспанські та африканські зробили так само. Обороняючи їх, Картагена запанувала над ними, і стала головним містом сильної торгово-військової держави і запанувала на морі.
За картагенського панування фінікійці дійшли до найбільшої сили, правда, греки дедалі все більше витісняли їх зо сходу Середземного моря, але за те на заході сього моря фінікійці панували міцно, до них належали північ Лібії, південь Іспанії, захід Сіцілії, Мальта, південь Сардінії, частина Корсіки, острови Балеарські, скрізь по сих країнах вони мали колонії і порти. Окрім того до Картагени належала і земля в Тунісі та Андалузії, давніші фінікійці ніколи не мали землі у своїй обладі. Хотячи переважити своїх сусідів, Картагена посилала кораблі в далекі сторони, яких сусіди ще не знали, і звідти просто вивозили оливо, янтар і т. п.
Найдальші фінікійські подорожі відносяться до часів панування картагенського. Раз вони далеко об’їхали Африку з заходу, одні кажуть, що вони заїхали тільки трохи дальше островів Канарських, а другі кажуть, що вони їздили до Сенегалу або аж до Гвінеї.
Картагена по своїй силі та людності була подібна до Тіру, тільки була ще більша і міцніша від нього. Чого не могла взяти грошима, то брала зброєю. Її оборона часом тяжка була для менших колоній, бо торговий деспотизм буває часом гірший від воєнного. Картагена силою закладала скрізь свої торгові склади, не вважаючи на місцевих купців, заставляла місцевих людей купувати і продавати по цінах, які сама назначить, сама встановляла мита і торгові закони, звичайно, завжди собі на користь.
По вірі і звичаях картагенці мало одрізнялися від інших фінікійців: ті самі людські жертви, фантастичні одправи і дикі оргії, що й в Tipi, Сідоні та інших містах давньої Фінікії. Навіть потім, за грецького і навіть римського панування, дикі релігійні звичаї в Картагені мало змінились і навіть чимало їх перейшло у віру переможців Картагени – римлян. Віра фінікійська мало відома в своїй філософії, більше відомі ії одправи, а вони дуже нагадують вавілонські, можна думати, що сі обидві віри були схожі. Багато було теж подібного до єгипетської віри, напр., культ Адона та Астароти дуже нагадує культ Ізіди та Озіріса. Та воно так і мусило бути, бо фінікійці вийшли з Єгипту (хоч може були й не єгипетського племені), а зносини мали найбільше з Вавілоном. Здається, що як в хисті, так і в релігії фінікійській мало було власного, фінікійського, а більше чуже, трохи перероблене на свій лад.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Мій життєвий вибір твір роздум.