Нехода Іван – А чому у зайчика тріснута губа? (Збірка)
1969 рік, видавництво “Веселка”
А ЧОМУ У ЗАЙЧИКА ТРІСНУТА ГУБА?
В нас чи за морем, –
Хтозна, забувсь, –
Жив собі зайчик
Трус-боягуз.
Вовка боявся,
В ліс не ходив…
В нас чи за морем –
Жив.
Скаржився заєнько:
Був собі.
– Всіх я боюсь…
Жить та боятися –
Краще втоплюсь. –
Йде собі, журиться,
Бідний такий.
Стрів його дятелко:
– Чом ти сумний? –
Стрів його дятелко:
– Чом та куди?
– В річку, топитися.
Та боюсь води.
Був би я сміливий –
Жив би. А то
Всіх я боюся.
А мене – ніхто.
Всі насміхаються.
Що – боягуз.
Жить та боятися –
Краще втоплюсь.
– Зайчику, дурнику, –
Дятел йому, –
В річку? Топитись?
Не бути цьому.
Хоч, щоб боялися?
Хоч, щоб усі?
А біжи-но, зайчику.
Ляж у вівсі.
Як отару гнатимуть,
Вискоч з вівса:
Утече, злякається
Отара уся!
Хоч ие боятися?
Хоч, щоб – ніде? –
Послухався заєнько.
Ліг собі,
Жде.
А по лугу, лугу –
Вівці між трав…
Як вискочить заенько –
Пай чи пропав!
Як вискочить заенько.
Плиг! – та з вівса…
Утекла, розбіглася
Засміявся заєнько:
– Не злякав хіба? –
Аж од сміху заяча
Піднялась губа.
Бігає, регочеться, –
Пропадай, журба
Аж од сміху
Тріснула
Заяча губа.
От чому веселий він.
От чому стриба.
От чому у зайчика
Тріснута губа.
ЧОМУ КІТ УМИВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ СНІдАНКУ?
Ніжився кіт,
Край воріт,
Грів на сонці живіт.
Враз із двору в хлівець
Залетів горобець.
– Цвір-цвірінь,- цвірінчить.
Кіт підкрався
І вмить
Спритним рухом ловця
Упіймав горобця.
– Ну,
Сказав він за тим,
Зараз я тебе з’їм!
– Що ж… настав мій кінець, –
Відповів горобець,-
Але злись
Чи не злись,-
Хто ж невмиваний їсть?
Кури знають про це,
Гуси знають про це,
Діти зранку
До сніданку
Миють милом лице,
Навіть он голуби
Чистять вранці дзьоби.
А тобі, молодцю,
Це хіба не к лицю?
Стримав кіт
Апетит.
– добре,- каже,- посидь,
Сядь під це
Деревце,
Поки вмию лице.
Пі-і-шов кіт
До воріт,
Умивається кіт…
А горобчик той скік!
Тільки й був такий – втік.
Закричав тоді кіт:
– Переймайте, ловіть!..
І з тих пір всім на злість
Кіт невмиваний їсть.





(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Нехода Іван – Чому в лисиці найкращий хвіст? Віршована гра-казка про те як тваринам роздавали хвости. Давно, ще за старих часів, У звірів не було хвостів. А мухи – роєм біля вух… Чим одбиватися од мух? От в лісі, на березі прямо, Шле звірям дятел телеграму: – Тук-тук… Всім звірам в ліс прийти! – Тук-тук… даватимуть хвости! Найперша, звісно, як годиться, Пронюхала про […]...
- Кир’ян Надія – Чому вусатий колосок? (Збірка) Вірші “Каштаненя”, “Летюча квітка”, “Моя зірочка”, “донечка і сонечко”, “Нісенітниця”, “Чому вусатий колосок?”, “Жар-пташка”, “Хто кого гойдає?”, “Сергійкові синички”, “дощик на площі”, “Рушничок”, “Бджола і я”, “Миколка-першокласник” КАШТАНЕНЯ Каштан у дощ згубив каштаненя, Розгублено обшукує кишені. А те каштаненя, мов мишеня, Принишкло у траві зеленій. Лежить і стиха вигляда у світ. Його не видно і […]...
- Семененко Іван – Плине нічка на човнику (Збірка) ХОдИТЬ БІЛОЧКА ПО ЛІСУ Ходить білочка по лісу, По високому, густому, По зеленому, рясному. В неї стежечок багато По землі і по деревах. Кожна стежечка – до зірки, Кожна стежечка – до шишки, Кожна стежка – до горішка. СПРУТ Лежить спрут коло хати, Утомився, хоче спати. Його ноги – всі дороги, Його руки – всі […]...
- Химич Георгій – Чому небо зоряне (Збірка) Казки Чому небо зоряне Був час, коли небо осявали тільки сонце та місяць, а зірок ще не було. І жив тоді один чоловік. Мав діточок, як у решеті дірочок, отож мусив з ранку до ночі в полі працювати, аби їх прогодувати. Був він завше веселий і дуже працьовитий: усе в нього в руках, як то […]...
- “Чому я живу? Чому помираю?” Чому я живу? Чому помираю? Вмираю, вмираю І знов воскресаю… За що це мені? Чи це є життям? Всі муки земні Здаються прокляттям. Повстання в мені, Міжусобиці, бунт. Дорога в вогні І пекельний грунт. Мені б взлетіти, взлетіти! Та я у вогні… Мої крила обпечені, Я змушена йти....
- Іван драч – Чому ти серце, все болиш частіш? Чому ти серце, все болиш частіш? Пора б тобі вже бути бронзовіш, А ти кипиш, од муки розпанахане, Вогонь горить буйніш – не тихне і не тахне. Я чую, як в мені у золотім вогні Жар-птиця фенікс зводиться на дні, Як бавить пір’я, як поводить оком І в кожні пологи разить електрошоком. До краю розшматовує […]...
- Чопей Іван – Осінні акварелі (Збірка) Лірична сповідь-роздум про долю України і її часточки Закарпаття, про сенс людського буття. Ви знайдете такі поезії у збірці: “Небо, сонце… “, Барвінок, Едельвейс, Проліски, Казки Карпат, Тиса, Гора та інші. * Небо, сонце. Люди, квіти, Розмаїття кольорів! Краю рідний – ясний світе, Ти в усіх вогнях горів! І з усіх вогнів ти вийшов, І […]...
- Паліївець Іван – Борисків гостинець (Збірка) 1959 рік, видавництво “дитвидав” БОРИСКІВ ГОСТИНЕЦЬ Чохка поїзд, чимчикує З Балашівки на Чугуїв. Миготять заводи, парки – Ой, велике ж місто Харків! Ось і станція вже близько. Вигляда з вікна Бориско. Паровоз спитав нарешті: – Що везеш ти? – Що везеш ти? Стука поїзд лунко, лунко, А йому гука Борис: – Я до міста подарунки […]...
- Чому небеса неблизькі? Чому небеса неблизькі? Чому земля недалека? Чому забув про мене ти? А я не знала-думала про тебе,, Приходив нащо в сни мої.. І мозок мій щодня тривожив; Співав сонети і вірші, І знов як марево мені, А серце спокою незнає, Гадає, що щастя навіки,, А ти приходив, дав надію, І вмить зникаєш назавжди. Вірші душа […]...
- Сенченко Іван – Мандрівна квітка (Збірка) Казки і оповідання про маленьку Катрусю: “Горобчик Івасик”, “добре, як голому в кропиві”, “Хто вишні поїв” та інші. ВИНОГРАд У САдУ Коли Катрусині батько і мати приїхали працювати в село, їм дали невеликий дім біля дніпра. Будиночок гарний, цегляний, але ж біля нього нічого не було – гола земля. – Це не біда,- заспокоїв голова […]...
- Крип’якевич Іван – Буряк і соняшник (Збірка) Казки “Кіт і миша”, “Буряк і соняшник”, “Ведмідь”, “Павук”. КІТ І МИША Одного разу запопав старий кіт Мурлика для свого малого синка Мручка живу мишу. – Тримай добре, щоб не втекла! – сказав і пішов до своєї роботи. Котик тримав мишу сильно і придивлявся до неї цікаво. Миша була вся сіра, лиш хвостик мала чорнявий, […]...
- Чому ми приховуємо свої почуття? Чому ми приховуємо свої Почуття? Чому ми не можемо Сказати “ЛЮБЛЮ”? Ми лиш чуємо своє Серцебиття, Думаємо: “Я дівчина, крок Перший не зроблю”. Все потрібно робити Вчасно, Бо через помилку будемо Страждати. Почуття наше все одно не Згасне, -“Він любить іншу” – Будемо казати…...
- Антонич Богдан-Ігор – Чому? У ванні короп золотистий Плюскоче, наче з піни панна, І в куряві рожевих іскор Кружляє веретеном ванна. Мідниця ранку повна піни Із мила сонця. Миють хмари. На сім ключів замкнулись сіни, Де ти в блакитному пожарі. У ванні короп плеще з дива, Побачивши тебе – сон ясний. Але чому ти нещаслива, Чому очей фіалки гаснуть?...
- Андрій Малярик – Чому ви кажете, що ви щасливі? Чому ви кажете, що ви щасливі? А позао̀чі плачете в подушку. На публіці завжди хороші й милі, І цим приховуєте сум свій влучно. Чому ви кажете, що ви багаті? Що забезпечені усім і незалежні. Але при цьому живетѐ ВКонтакті, І смс-ки замінили ручок стержні. Ви вдаєтѐ кокетну неприступність, Вважаєте, що гордість править світом, Що все […]...
- Андрій Малярик – Чому життя таке несправедливе? Чому життя таке несправедливе? Розчарування, біль, душа болить… Всі, як один, ми вклали свої сили, У відповідь: “Забудь ти щастя мить” Чому життя таке одноманітне? Сонливий ранок, чашка кави і TV. І свято мами стало непомітним, VK, ютуб і фільм на DVD. Та все тому, що портять людей люди, Поганий вплив, байдужість, компромат, І позаочі […]...
- Грицько Чубай – Чому ж тепер ти знову прилітаєш Чому ж тепер ти знову прилітаєш В літаках пребілих снів На засмучені аеродроми моїх очей Чому ти знову Повідаєш історію про дим Який вертається до свого вогнища Начебто знову хоче стати полум’ям Я прокидаюсь опівночі Щоб засвітити свічку забуття Траву із ночі зву До свічки тої кажу Траво травице Будь зеленою Най буде все як […]...
- Олена довганюк – Чому так боляче стискає в грудях? Чому так боляче стискає в грудях? Й чому нічого я не тямлю в людях? Сьогодні друг, а завтра в спину ніж? На, ось бери, мене до крові ріж! Думка на вустах у всіх одна: Бери життя, і пий його до дна. Та чого коштує воно, хтозна, Яка кому життю цьому ціна. Ти вмієш жити? Інших […]...
- Руданський Степан – Ой чому ти не літаєш Ой чому ти не літаєш, Орле сивокрилий? Ой чому ти не гуляєш, Хлопче чорнобривий? Ой рад би я політати – Туман налягає; Ой рад и я погуляти – Туга не пускає. Нема щастя ні за мною, Ні передо мною, Тілько туга за тугою, Журба за журбою! Ходжу, нуджу середо дня І посеред ночі, І ніколи […]...
- Коцюбинський Михайло – Чого ж вони зраділи? (Збірка) ПРО дВОХ ЦАПКІВ З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний, а чорний собі не схотів […]...
- Надія Ковалюк – Скажи мені, коханий мій, чому Скажи мені, коханий мій, чому У грудях більше Серце не живе? Воно так щиро вірило в весну, Та необачно вибрало тебе… І після тисяч пройдених доріг Та попелу від спалених мостів- Упало без жалю тобі до ніг, Від болю не залишивши слідів. Ти… попіл перетворював в вогонь, Ти… казку про весну розповідав, Ти… Серце грів […]...
- Надія Ковалюк – Чому з тобою, наче на дуелі? Чому з тобою, наче на дуелі? Не стати б твоїм ворогом лишень. Я зачиняю в серце своє двері, Ховаючи його, як ту мішень. Ти цілишся образами, словами, Шукаєш найболючіші місця. Скажи мені, що сталося між нами: Кінець кохання, чи банальна гра? Чому з тобою, як на полюванні? Де ти-мисливець, твоя здобич-я… Напевно, ця дуель буде […]...
- Надя Ковалюк – Чому з тобою, наче на дуелі? Чому з тобою, наче на дуелі? Не стати б твоїм ворогом лишень. Я зачиняю в серце своє двері, Ховаючи його, як ту мішень. Ти цілишся образами, словами, Шукаєш найболючіші місця. Скажи мені, що сталося між нами: Кінець кохання, чи банальна гра? Чому з тобою, як на полюванні? Де ти – мисливець, твоя здобич – я… […]...
- Микола Руденко – Чому на мене впало стільки зла Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна пилинка в безмірі живому. Чи варта ця пилинка наших мук? Адже ж ми тільки мить на ній живемо. І мить ота – можливо, тільки звук Чи літера з космічної поеми… У пошуках пройшовши цілий світ, […]...
- Юлія Холод – У чому самотність змірюєш? У чому самотність змірюєш? У свічах, чарках, недопалках? В словах, у які ще віруєш, Чи в мріях, які вже в попелі? Роками, віками, милями? Рядками або трикрапками?.. Гарячого жалю хвилями, Холодної туги знаками… Не міряй. Виходь. день світиться, Каштани до неба туляться… І може вона закінчиться На іншому боці вулиці…...
- Іван Франко – Не знаю, що мене до тебе тягне Не знаю, що мене до тебе тягне, Чим вчарувала ти мене, що все, Коли погляну на твоє лице, Чогось мов щастя й волі серце прагне І в груді щось метушиться, немов Давно забута згадка піль зелених, Весни і квітів, – молода любов З обійм виходить гробових, студених. Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, […]...
- Химич Георгій – Місячкові отари (Збірка) Підбірка віршиків для малят: “Обручик”, “Буде ковзанка у нас”, “Лий, як з горнятка” та інші. Вербові котики Навесні мала вербичка Одягнула рукавички. Ще стоять холодні ночі – Застудитися не хоче. Струмок Стриб-стриб струмок, Скік-скок струмок, Мов кізка, по камінню. Спішить з гори Через гайок Пірнути в річку синю. Давно вже хоче той струмок Великим, дужим […]...
- Павло Мовчан – “Чому нам радісно буває… “ Чому нам радісно буває, З дороги збившись, заблукать, І крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – Прийнявши в очі неба холод, За рухом піристих хмарин Лежать і стежить. А довкола Перебіг вітру, часу плин… Безклопітство порожніх рук Пришиє до трави павук, Тепло вбере земля, як губка, Розчиниться прозора думка, І ти, споріднений, дводольний […]...
- Крістік Хрустік – Чому б мені не стати вітром? Чому б мені не стати вітром? Чи словом, що лунатиме далеко? Променем сонця, невмирущим світлом? Чи небом, де летітиме лелека? Стати б силою святого одкровення Чи може подихом морозяного ранку? Хочу, щоб в мені жило натхнення, Я подарую його людям на світанку. Та в свому тілі я просто людина Це ніби мало, але часом й […]...
- Куценко Петро – Пісня безсонного джмеля (Збірка) 1992 рік, видавництво “десна” ПРО КОЛЬОРИ Ну як вам доладно повідати всім, Що всіх |кольорів – і не п’ять, і не сім, А хай навіть сім – так ще більше в них назв, І, певне, це знає не кожен із нас. Малина, і наприклад, на колір – малинова, А вишняу – вишнева, а небо – […]...
- Чому, сказати, й сам не знаю… – Малишко Андрій Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. На вечоровім виднокрузі, Де обрій землю обніма, Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема. Кудись пішла, не повертає, Хоч біля серця стеле цвіт, Ота стежина в нашім краю Одним одна біля […]...
- Чому не наяву цей рай Зранку очі я відкрив І сни в думках повільно прокрутив Там ти була, це точно знаю Тебе, я з тисячі впізнаю Твою красу, лиш з ангелом зрівняю Тут не потрібно обирати Кращою за тебе, навіть ангелу не стати Очі ці небесно сині, По дитячому вони невинні, Дивлюсь у них, і розумію, Кохати іншу я не […]...
- Білак Степан – Верховинка (Збірка) 1967 рік, видавництво “Веселка” ПРОЛІСОК Протікає лісом У Карпатах Тиса. Сніг ще не розтав. Гляньте, друзі милі, Пролісок на схилі Шапочку підняв. З теплими вітрами Шепче пелюстками Квіточка ясна. Це ж бо у розвідку В гори першу квітку Вислала весна. РІЧКА Тиса хлюпоче, В горах біжить, Може, спочила б, Річко, на мить? Гори поснули, Ніч […]...
- Чому так пусто у душі? Чому так пусто у душі, І сльози падають в долоні? Не помічаю я краси Нового дня й нової долі. Не вистачає так тепла І ласки, ніжності, любові – Кохання! Радості життя, Нового дня й нової долі. Якісь думки сплулись в мені У тісну, дивну павутину І серце каже: потерпи, Ти ще знайдеш свою людину. Чекати… […]...
- Заєць Василь – Голубий дзвоник (Збірка) Збірка віршиків: У майстерні, Жайвори, Кучерява вулиця, Хата на колесах, Черевички, Голубий дзвоник, Сінокіс, Чотири люстерка, Шпакові ягоди, Моя кізка, Метро, Скільки треба черевиків, Світлячок У МАЙСТЕРНІ Ще вітри холодні віють, Ще в полях сніги біліють, А в майстерні кожний день Тільки й чути: дзень та дзень! Ремонтують тут машини, І весела пісня лине, Б’ється […]...
- Семенко Михайль – Бажання (“Чому не можна перевернути світ?..”) Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн’уть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
- Іван Андрусяк – вимірювати запахом чи кроком Вимірювати запахом чи кроком Своє безумство зважишся чи ні Шкалу ридань як пута за пророком Карби перегортають водяні Розсердитись не стане зволікань Втекти не встигнеш лишиться забути Та ж катові котрий таврує длань Ні грама не пролиється цикути Я постелю скорботу край чола Нехай живе обом на розговіння Казали що безумство це бджола Не мучтеся […]...
- Мазнін Ігор – Помандрую завтра в ліс (Збірка) Дитячі вірші в українському перекладі ЛІТНІЙ ВЕЧІР Погасло небо, Сонце сіло. За день воно Усе нагріло: Поля, Стоги, Дзвінкі струмки І хвилі буйної ріки. Ліси Туманом Затягло, Та збереглося В них тепло: І під крилом У пір’ї пташки, В листочках, У стеблі ромашки… Сліди ці Сонечка ясного – І в нашій пам’яті про нього. ПОМАНдРУЮ […]...
- Чукотські народні казки – Пташка-Пуночка (Збірка) Чукотські народні казки про тварин “Пташка Пуночка”, “Ворон і Лисиця Нутенеут”, “Куличок і Ворон Куркиль”, “Оце яранга!”. ПТАШКА-ПУНОЧКА Жила на березі річки пташка-пуночка. Була в неї дочка. Просить пташка свою дочку: – Сходи по воду! А та відповідає: – У воду впаду, – А ти тримайся за кущ!- порадила їй Пташка. А дочка у відповідь: […]...
- Динник Андрій – Проста арифметика (Збірка) 1971 рік, видавництво “Веселка” ПРОСТА АРИФМЕТИКА Викликає вчитель Люду. – Крейду,- каже їй,- бери Й покажи нам, скільки буде: Десять поділить на три.- Розділить дівча не може, Супить брови і мовчить. Вчитель каже: – Так негоже, Прості дроби треба вчить… Картоплин візьмім десяток,- Далі вчитель річ веде,- Розділім на трьох дівчаток, То по скільки припаде? […]...
- Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
Вірші артемовський.