Розважання і молитви на місяць березень до Святого Йосифа 3

День сімнадцятий

Укрито

“І як Вони виконали все згідно з законом Господнім,

Повернулися в Галилею, до Назарету, Свого міста” (Лк. 2, 39).

Ісус і Марія лише для того залишили Своє місто, щоб виконати все згідно з Господнім законом, опісля ж повернулися назад. Любім і ми тихе укрите життя та його спокій. Не виступаймо явно, хіба тоді, коли цього вимагає наш обов’язок або любов до ближнього.

Тоді сповняймо точно й досконало все те, чого вимагає від нас честь Божа і любов до ближніх. Йосиф і Марія тоді щойно повернулися

назад у Назарет, коли виконали все за Господнім законом. Деколи прив’язуємося до добрим учинків, що їх нам вдалося зробити, або осіб до яких ці вчинки стосувалися.

Бережімся, не обманюймо себе; втікаймо від вдячності і чужих похвал; повертаймося до нашого скритного перебування, любім самоту, в ній залишаймося до тих пір, поки не накаже нам інше воля Божа. Вона проявляється в любові до ближніх чи інших обставинах.

Молитва

Святий Йосифе, Ти взірець внутрішнього Божого життя, моли Бога за мене, щоб і я якнайдосконаліше очистив своє серце від усякої земної скверни, щоб полюбив самоту,

в молитві та у внутрішній злуці з Ісусом шукав і знайшов своє щастя,

Амінь

О, яким щасливим був святий Йосиф! Він одержав не лише ласку оглядати Ісуса, але міг з Ним говорити, Його слухати, Його на руках носити, виховувати, про Нього піклуватися і бути учасником невимовних тайн, що залишились утаєні від світу.

Сестри Бідні

Монастир Бідних Сестер у Руані мав сплатити борг у розмірі двох тисяч франків. Термін сплати наближався, а каса монастиря була порожня. Для своїх бідних ще мали трохи поживи, але звідкіля взяти 2000 франків? “Хіба святий Йосиф поможе нам у цьому прикрому становищі, тож відправмо дев’ятницю”, – говорили Сестри. Підготували прохання до опікуна Святої Родини і поклали його під статую Святого.

Ще й не закінчили набожества, як настоятельку закликала до себе одна нетутешня хвора жінка, яка жила у готелі.

“Чи можете, ви, преподобна Сестро, у своєму домі відвести мені одну кімнату?” – запитала жінка. Настоятелька відповіла: “Ми лише бідних, старих можемо прийняти, але я вкажу Вам дім, в якому запропонують краще місце”. “Чи можете ви, – питала жінка, – прийняти милостиню?”. “Ми лише з милостині живемо”, – відповіла настоятелька. На це жінка віддала настоятельці скриньку, в якій, на велике здивування настоятельки, якраз була сума 2000 франків, про яку просили Сестри у святого Йосифа.

День вісімнадцятий

Сон

“Ангел Господній з’явився вві сні Йосифові і каже:

“Устань, візьми Дитятко і Його Матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я Тобі не скажу,

Бо Ірод розшукуваиме Дитя, щоб Його вбити” (Мт. 2, 13).

Сон! Чи розумне це діло, на основі одного сну робити таку важливу постанову? Може, це явище було лише фантазією, лише образом ілюзії! Та ж це Дитя – Бог!

Чи ж нема іншого способу захоронити Його від злоби тирана, як утечею? А як це вигнання; чи не відлякує сама непевність у словах ангела: “Перебудь там, поки скажу Тобі?”

Але коли це явище не лише пустий сон, коли наказ походить з Неба, яким великим злочином було б невиконання його? Найманці Ірода вже, мабуть, в дорозі. Що було б, коли забрали б малого Ісуса від Матері?

Та що мають робити? Чи мають дивитись на сон, як на ілюзію, чи утікати зі страху? Йосиф не керується ні мудруванням, ні страхом.

У ньому віра панує над розумом і Його мудруванням!

Напевно, подивляєш цей дитинний і величавий спокій, що не піддається ні сумнівам, ні зворушенням пристрастей.

Уважай і ти на надтхення, якими ласка Божа нам при всякій нагоді допомагає, і тоді зможеш розрізняти їх від людських журб.

Молитва

О святий Йосифе, прошу Тебе, з огляду на радість, що її Ти мав, коли носив малого Ісуса; на ангельську любов, якою любив Ти Твою Пречисту наречену, Царицю дівиць; випроси мені ласку, щоб я ніколи не вирішував несподівано, але щоб завжди шукав святої волі Божої, та щоб не лінувався виконувати її, коли її пізнаю.

Амінь

“Всі інші Святі, хоч як багато ласки мали, можуть називатися лише приятелями Божими, але святий Йосиф може сказати з Небесним Отцем “Сину мій”; Бог має на Небі Того, хто на землі належав до Йосифа” (св. Кипріян).

Св. Альфонс Лігуорі

Життя св. Альфонса наближалося до кінця. Біля постелі його духовні діти намагалися підтримувати в ньому ревність і бадьорість; пригадували йому смерть Спасителя й доручали йому, щоб жертвував своє життя Спасителеві. Святий підніс руки і кликав їх до молитви. Потім дивився на образ Пречистої Діви і голосно мовив “Богородице Діво”.

Духовні діти святого Альфонса знаючи, з яким довір’ям ставився Він до Обручника Діви Марії, дали йому поцілувати образ святого Йосифа й доручали випрошувати собі заступництва у святого Йосифа. Св. Альфонс довго дивився на образ, тихо молився, очі його проявляли внутрішню втіху.

Так і упокоївся тихо в Господі.

День дев’ятнадцятий Втеча

“Вставши, узяв уночі Дитятко та Його Матір

І пішов у Єгипет” (Мт. 2, 14)

Подиву гідна послушність! Ангел сказав Йосифові, і Він одразу встає вночі, без нарікання, без спротиву, радо корячись; хоча і важкий це наказ, бо вимагає від Нього вибиратися в далеку дорогу до чужого краю, де живуть погани, що можуть їх ще гірше прийняти, ніж у Вифлиємі. “Узяв Дитя та Його Матір”. Вони вже в дорозі. Подивляймо діла Святих.

Подумаймо, скільки часу втрачаємо при роздумуванні над Божим надтхненням, наказами Провидіння Божого, вимогами до наших обов’язків, замість того, щоб ми упокорилися. Сповняймо волю Божу без вагання, і тоді будемо мати досить часу на все.

Розважаймо над словами ангела і гармонією поведінки святого Йосифа. Він виконує наказ дослівно. Ангел говорить: “Встань”, – і Йосиф встав. Ангел: “Візьми Дитя і Його Матір”, – і Йосиф узяв Дитя та Його Матір.

Ангел: “Втікай до Єгипту”, – і Йосиф одразу “пішов у Єгипет”.

Свою поведінку пристосовуй до наказів Божих, що проявляються або словами настоятелів церковних, родинних, урядових, або обов’язками твого призвання, або надтхненням ласки, або зовнішнім веденням Провидіння. Тоді щезнуть тягарі й перешкоди. Хто так корить, як Йосиф, той немає турбот, такому все можливе.

Молитва святого Альфонса Лігуорі

На дорозі до вічності багато ще противників маю зустріти, тому прошу Тебе, святий Йосифе, випроси мені ласку, щоб я був завжди в товаристві Ісуса і Марії; бо коли Вони провадять мене, милим буде мені життя і смерть моя.

“У Святій Родині панує спільна співпраця. Кожна ласка переходить через руки Марії. Але як підчинилася була Марія Своєму Обручникові, так і тепер розділяє ласки руками святого Йосифа; і так Йосиф є дійсно потоком доброти Божої, знаряддям милосердя Господнього!” (св.

Бернард).

Розбиття кораблів і сім “Отче наш”

Два монахи Францисканці, спасаючись з розбитого корабля, вхопилися за одну колоду і так перебували у морі три дні. Накінець відділи себе під опіку святому Йосифа. І ось один прегарний молодець став їх відпихати від берега. Як пристали до берега, впали на коліна перед своїм визволителем і просили Його, щоб назвав своє ім’я. Він відповів: “Я – Йосиф, що Його ви кликали на поміч.

Коли хочете Мені віддячитись, не забудьте відмовити щодня сім разів “Отче наш” і сім “Богородице Діво” на честь семи болей і радощів, що Я їх пережив у земному житті з Ісусом і Марією”. Сказавши це – зник; а два монахи радо і з подякою відмовляли щодня бажані молитви.

День двадцятий

На вигнанні

“І перебув (в Єгипті) до смерті Ірода” (Мт. 2, 15).

Лише декілька слів, але скільки багато сказано! Йосиф перебував у Єгипті. Та як перебував, як жив Він там? Уяви собі бідного ремісника, що переходить з поспіхом у чужий край, де нікого не знає, де Його ніхто не знає; немає там ні заробітку, ні Своїх інструментів (до ремесла), ані грошей. У Вифлеємі мав залишитися лише декілька днів, і знав скільки; але як довго має залишатися в Єгипті?

Не знає цього, не може й приблизно встановити, як довго буде тривати це вигнання. Ангел сказав Йому: “Перебудь там, поки Я Тобі скажу” (Мт. 2, 13). Тому, що майбутнє було зовсім непевне, Йосиф і Марія настроїлися лише на недовге перебування.

Але це недовге перебування з усіма своїми неприємностями й невигодами тривало роки.

Крім того, ми повинні уявити собі і душевний біль, що його викликало в Святій Родині ідолопоклонство Єгипту! Без сумніву, це мучило х більше, ніж усі інші біди вигнання, бо люди там Бога не прославляють, але й ще ображають; і душі пропадають: Яким же тягарем це було для Серця Ісусового, для Сердець Марії і Йосифа!

Перебування Йосифа з Святою Родиною в Єгипті – це прообраз становища Церкви у світі. Церква та її голова Папа Римський терпить постійно від злобного Ірода, чекаючи усе нових переслідувань. Така доля в осіб і товариств, що посвятилися на службу Богові. Правда, діла віри обчислені навіки.

Але в скоробіжних днях! Сьогодні починаєш що-небудь, закладаєш фундамент, а завтра – революція або зла воля тирана знищать твій план і твоє добре діло. Але чи це має тебе відлякувати від доброго вчинку? Працюймо витривало.

Пильні будьмо в ділах надхнення Божого. Не будуймо нічого на обіцянках людських, але лише на Провидінні Божому.

Молитва

О святий Йосифе, Ти так терпеливо зносив тягарі Своїх обов’язків, молися за мене, щоб від добрих учинків не відлякувала мене боязнь людська, але щоб я з християнською терпеливістю зносив біди вигнання, та щоб вірно ступав по вузенькій дорозі, яка веде до Неба.

Амінь

Залишений паломник

Цицілія Портаро подорожувала зі своїми товаришками до Дрепана, на Сіцілії, відпустового міста “Милосердної Марії”. Коли вже мали повертатися назад, корабель, не зачекавши на них, відплив; залишилися вони на морському березі під відкритим небом, без пристановища, далеко від Палермо, рідного міста. Невелике їхнє товариство охопила велика журба.

Цицілія звернулася до святого Йосифа. І оце з’явився їм якийсь сивий чоловік з малим хлопчиком, пожалів побожних паломників і виявив бажання їм допомогти.

“Дідусю добрий, – говорила Цицілія, – напевно, святий Йосиф послав вас сюди, але перед нами далека дорога”. “Куди маєте подорожувати?” – запитав старий. “До Палермо, на вулицю Йосифа”. “Це моя вулиця”, – відповів дідусь, і пустилися в дорогу. Коли дійшли до бажаного місця, старець зупинився. Паломники обернулися до нього, щоб подякувати за поміч, але дідусь з хлопчиком вже зник.

Цицілія здогадалась, що той старий чоловік був не хто інший, як святий Йосиф, а малий хлопчик, – Сам Господь Ісус.

День двадцять перший

Кінець вигнання

“Якже вмер Ірод, ангел Господній вві сні з’явився Йосифові в Єгипті і каже:

“Встань, візьми Дитятко та Його Матір і повернись в Ізраїльську землю,

Бо вмерли ті, що чигали на життя Дитятка” (*Мт. 2, 19-20).

Минали роки, але ще не приходив очікуваний ангел! Чи не могло це викликати недовір’я? Чи не думала вже й Свята Родина про те, щоб назавжди залишитися в Єгипті?

Там жило багато жидів, і вони напевно говорили Йосифові, щоб робив так, як вони. “Ми не зреклися своєї батьківщини, – могли говорити йому, – ми не зреклися свого святого міста; і наше серце тягне нас до величавої церкви нашого Бога. Але все-таки ми переселилися сюди й залишилися тут”. Але Йосиф був завжди лише тимчасовим громадянином Єгипту, не переставав надіятися на здійснення обіцянки ангела, терпеливо чекав на час повернення додому.

Ми ніколи не повинні так прив’язуватись до одного місця, покликання або заняття, наче б ми лише там могли бути щасливими. Будьмо готові залишити все, коли нас голос видимого або невидимого ангела покличе на іншу роботу чи у інше місце; таке слово ангела може бути до нас промовлене в формі наказів наших наставників чи збігом обставин або внутрішнім натхненням.

Ти постановив собі виконати таке чи інше добре діло, ти прийняв ту чи іншу роботу, змагався до такої або іншої чесноти, просив якоїсь ласки; до всього того спонукало тебе внутрішнє натхнення, яке ти вважав на знак волі Божої. Але минають роки та з того, до чого тебе це натхнення вело, ніщо не здійснюється. Твоя праця, твої змагання й молитви видаються безуспішними. І ти починаєш піддаватися сумніву, що тебе обманула надія, та що голос, який ти приписував вищому натхненню, був лише голосом сну.

Коли про це найменше думаєш, дістанеш обіцяну ласку, засяє світло, з’явиться зірка, як трьом царям, накінець прийде ангел, і ти побачиш, що Ірод вже не живе, що минула перешкода здійснення твого доброго наміру.

Молитва

Молися за мене, святий Йосифе, щоб я відігнав від свого серця надмірне старання про майбутнє, шоб я повністю, віддавався Провидінню Божому, і щоб міг витривало сповняти те, що визнав добрим перед Богом.

Амінь

О, якими щасливими були б ми, та як скоро стали би святими, коли б могли, як святий Йосиф, залишатися вірними нашим добрим постановам у всяких обставинах, незважаючи на людські погляди і боязні!

Виздоровлення

5 листопада 1865 року одного 18-літнього молодика привезли до лікарні Монте-Серпволекс; хлопець був без пам’яті. “Чи сповідався?” – запитала сестра милосердя. “Ні, – відповів батько юнака, – вже десять місяців не сповідався”. Лікар сказава сестрі милосердя, що молодлий тяжко хворий. Сестра, яка почула, що хлопця звуть Йосифом, сказала: “Ні, святий Йосиф, не дозволить, щоб той хлопчина, який носить Його ім’я, помер без сповіді”.

В імені родичів пообіцяла, що коли юнак виздоровіє, то щороку в день Святого Йосифа разом з батьком і матір’ю він приступатиме до св. Сповіді і св. Причастя.

Минула ніч, але хлопець не проявляв жодного знаку життя. Все-таки сестра милосердя не втрачала надії. Накінець, після 5-ї год, ранку, хворий ожив і висповідався.

Опісля скоро цілком виздоровів, і з великою подякою до небесного заступника свого та твердою постановою вірно служити Богові, покинув лікарню.

День двадцять другий

Повернення

“Устав Він, узяв Дитятко та Його Матір

І прийшов в землю Ізраїльську” (Мт. 2, 21).

І тут проявляється глибока покора та щира послух святог Йосифа. Ангел сказав, і Йосиф тієї ж хвилини кориться. Його слухняність є швидкою, безпосередньою і без спротиву.

Як прийшов, так і повертається. Як гарно висловлює Євангелія досконалу гармонію поведінки Йосифа з наказами ангела; “Встань”, – і Йосиф встав. “Візьми Дитя і Його Матір”, – і Він узяв Дитя і Його Матір. “Іди в Їзраїльську землю”, – і Він іде в Ізраїльську землю.

Іде в землю Ізраїльську. Якипм коротким виглядає повернення! Але коли втеча до Єгипту була неприємною і повною терпінь, ще в більшій мірі могла такою бути зворотня подорож.

При втечі Боже Дитятко ще було легко нести, але при поверненніц ще замалий був, щоб сам пішки подорожував, а щоб на руках носити Його, – був уже заважкий і завеликий. Товаришуймо Святому Йосифові в цій важкій подорожі. Він вповні посвятився Святій Родині, спокійно і терпеливо зносив труднощі дороги. Забув про Себе і лише зважав на Дитя і Його Матір, бо Він мав про Них дбати.

Подорож була довгою, але накінець прибули в землю Ізраїльську.

Йосиф є не лише заступником і оборонцем, але й прикладом усім бідним і працюючим. Він пережив багато всіляких бід. Тому і вміє милосердно ставитися до бідних. Звертаймося до Нього, коли зустрічаємо перешкоди, або коли маємо виконати щось таке, що перевищує наші сили. Сама Церква в своїй молитві до святого Йосифа представляєм на Його як небесного заступника справ, які вважаємо неможливими. “Заступництвом святого Йосифа, – говориться в молитві, – подай нам, Господи, те, до чого сила наша заслабла”.

Чинімо і ми, як святий Йосиф, з довір’ям, і осягнемо свою мету.

Молитва

З дитячим довір’ям вручаю себе під Твій покров, святий Йосифе. Подай, прошу Тебе, щоб я не впадав у власне надмірне довір’я. Будь моїм дорадником у сумнівах, помічником у бідах, утішитилем у смутку.

Тілом і душею цілком на тебе надіюсь, особливо в годині смерті.

Амінь

“Святі заступають нас у різних випадках. Лише святий Йосиф може допомагати нам у всіх потребах і тягарах наших” (св. Тома Аквінський).

Каплиця Сестер Бідних

Двоє подорожуючих, чоловік і жінка, переходили з Парижа через Тур і там відвідали новіціят так званих “Сестер Бідних”; прийняття і вбоге життя Сестер сильно на них вплинуло. Особливо зауважили тісноту в капличці, куди й новички не могли поміститися. Була в цій капличці статуя святого Йосифа.

Сестри постійно зверталися до Нього в молитвах про допомогу в спорудження нової каплиці. Коли наші подорожуючі поручали себе святому Йосифові, зав’язалася між ними така розмова:

– Перед цією статуєю приходить мені одна думка.

– Також і мені.

– Ми багаті, дітей не маємо, чи не могли б тут вибудувати каплицю на честь святого Йосифа?

– Про це і я думала.

План їх здійснився, і Сестри Бідні в Турі завдяки жертовності чоловіка та жінки одержали гарну каплицю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



План до повісті інститутка.
Ви зараз читаєте: Розважання і молитви на місяць березень до Святого Йосифа 3
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.