Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Слово про закон і благодать Іларіона на уроці літератури у 9 класі
Слово про закон і благодать Іларіона на уроці літератури у 9 класі
“Слово про закон і благодать” Іларіона на уроці літератури у 9 класі
Сьогодні ми бачимо, як зростає інтерес до давньоруської історії, культури, літератури зокрема. І це природно. Суспільні зміни в Україні зумовлюють інтерес до витоків нашої національної свідомості, підгрунтя сучасної літератури. Будуючи свою незалежну державу, ми повинні досконало знати її славне минуле. Тому так відрадно, що сучасні шкільні програми передбачають ознайомлення учнів з визначними пам’ятками давньої слов’янської літератури.
Твори старої доби
Нині вперше в школі вивчається шедевр літератури Київської доби “Слово про закон і благодать” Іларіона Київського.
“Слово про закон і благодать”, за словами М. Грушевського, – “се наш найраніший літературний твір з ясними слідами часу і місця, який ми маємо”, “з культурно-історичного погляду се надзвичайно важний покажчик тих високостей, яких досягли книжники, так би сказати,
Завдання словесника – донести до учнів справжню красу, високу ідейність цього оригінального твору. Пропонуємо один із варіантів методики його вивчення.
“Слово про закон і благодать” – не перша тема з історії давньої української літератури. На попередніх уроках учні отримали історичну довідку про Київську державу, ознайомились із “Повістю минулих літ”, “Поученієм” Володимира Мономаха. На цьому уроці досить відтворити в пам’яті основні історичні відомості про Київську Русь. Для цього ставимо запитання:
Коли на території Східної Європи була створена держава Київська Русь? (ІІ пол. ІХ ст.)
– Яким був її устрій? (Ранньофеодальна держава із землеробською основою виробництва).
– Як вплинуло на економіку, культуру Київської Русі запровадження християнства в 988 році? (Пожвавився розвиток культури, літератури, торгівлі, ремесел).
– Наведіть факти, що свідчать про високу культуру Київської держави. (Побудовано багато міст, архітектурні шедеври – Софійський собор, Золоті ворота, з’явилися великі книгозбірні та ін.).
– Які літературні твори Київської доби вам відомі? (“Повість минулих літ”, “Поученіє” Володимира Мономаха, “Києво-Печерський патерик”, “Сказаніє про Бориса і Гліба” та ін.)
Далі вчитель оголошує нову тему: “Слово про закон і благодать” Іларіона Київського як визначна пам’ятка філософсько-ораторської прози”.
Звернемо увагу на жанр твору – філософсько-ораторська проза. Філософським називають твір, що містить глибоку ідею, світоглядну концепцію , а ораторським – який призначений для виголошення перед слухачами . Через посередництво таких творів знайомили рядових мирян з догмами християнської віри, моральними та етичними правилами.
“Слово про закон і благодать” – це урочиста проповідь, розрахована на освічених, начитаних слухачів: “Не до невігласів бо пишемо, а до таких, що досхочу наситилися солодощами книжними” .
Хто ж такий Іларіон Київський? Це видатний церковно-політичний діяч і письменник ХІ століття. Ми не знаємо точних дат його життя, але відомо, що діяльність письменника пов’язана з Києво-Печерським монастирем. У “Повісті минулих літ” під 1051 роком згадується пресвітер (священник) церкви князя Ярослава Мудрого Ларіон – “муж благ, книжен и постник” , якого було обрано в 1051 році митрополитом Київським, тобто вперше главою руської християнської церкви став русин, а не грек. Іларіон був однодумцем і соратником Ярослава Мудрого в його боротьбі за політичну та церковну незалежність від Візантії. Після смерті князя (1055 р.) митрополитом знову став грек. А Іларіон повернувся в Києво-Печерський монастир і, можливо, про нього сказано у “Києво-Печерському патерику”, що він був “книгам хитр писати и съй по вся дьни и нощи писаше книгы в келии… ” .
Існує наукова гіпотеза, за якою Іларіон і Никон Великий, редактор літописного зведення 1073 р.,- одна й та ж особа .
Відкрив пам’ятник і вперше опублікував його у 1844 році московський учений Горський. Вважають, що проголошено “Слово… ” Іларіона між 1038 і 1050 роками в урочистій обстановці у Софійському соборі в присутності Ярослава Мудрого й знаті. Його можна розцінювати як державну політичну програму того часу.
Далі переходимо до вивчення змісту та ідейно-художніх особливостей твору. Найкраще, на нашу думку, для цього використати розповідь учителя з елементами коментованого читання тексту та бесіду по ньому.
Основний ідейний зміст “Слова… ” – це уславлення Руської землі, яка після запровадження християнства є рівноправним членом сім’ї європейських християнських народів. Адже батьківщина Іларіона і до 988 року була відома, “не в худорідній бо і невідомій землі володарював той (батько Володимира Святослав – Н. З.), а в Руській, про яку відати і чути на всі чотири кінці землі” . І християнство на Русі було прийнято на добровільних началах, без примусу. Руська держава незалежна, незалежна в тому числі й від Візантії, що виношувала ідею вселенської церкви і світового панування.
Отже “Слово… ” Іларіона – глибоко патріотичний твір, що захищає політичні інтереси Руської держави, її незалежність і церковну рівноправність.
Побудова твору, всі художні засоби спрямовані на розкриття цієї ідеї.
У повному заголовку пам’ятника вказується на тричленну його композицію:
Про закон, Мойсеєм даний,
і благодать та істину, що були Ісусом Христом,
і як закон одійшов,
а благодать і істина всю землю сповнили,
і віра на всі народи поширилась,
і на наш народ руський.
І похвала кагану нашому Володимиру,
Що ним охрещені ми були.
І молитва до Бога од усієї Землі нашої.
Господи, благослови, Отче!
Тут зустрічається незнайоме слово “каган”. У коментарях до хрестоматії М. Сулими сказано, що це титул верховного правителя у давніх тюркських народів, із VIII-1Х ст. вживався на Русі у значенні “великий князь” .
У першій частині “Слова” йдеться про закон і благодать, що протиставляються один одному. Щоб зрозуміти ідею твору, треба вияснити, який зміст вкладав Іларіон у ці слова. Письменник вбачає у законі Старий Завіт Біблії, віру, що передувала християнству і була замкнута в одному народові. Благодать – християнське віровчення, що викладено у Новому Завіті Біблії. Іларіон вважає це вчення вищим ступенем розвитку людства, вірою, відкритою для всіх народів. Це дає йому змогу обгрунтувати церковну і політичну незалежність Русі від Візантії, її рівноправність з іншими християнськими країнами. Автор розмірковує про сутність хрещення Русі. Його теологічна концепція така: для спасіння людства Бог дарував людям через іудейського пророка Моісея закон, що повинен підготувати людей до прийняття благодаті – християнства. “Закон бо предтечею був і слугою благодаті і істини” . Він регламентував життя і віру лише одного єврейського народу. “Віра бо благодатна по всій землі поширилась. І до нашого народу руського дійшла” . Прилучені до християнства народи рівноправні.
Працюючи з текстом, учитель матиме змогу простежити особливості стилю Іларіона.
Звернемо увагу на абстрактні образи у тексті: закон, благодать, істина, віра, морок та ін.
За словами Д. С. Лихачова, у всій середньовічній церковній літературі існує прагнення до абстрагування, відокремлення від побутового мовлення. Вважалося, що мова “високої” церковної літератури повинна бути “священною”, доступною не всім. Абстрагування підтримувалось аналогіями із священного писання, що створювало враження загального, вічного . Звідси – велика кількість цитат у таких пам’ятках.
Зачитуємо вислів Д. С. Лихачова, в якому пояснюється стилістична роль численних цитат у творах давніх авторів. “Чем авторитетнее круг произвдений, из которых собираются “цветы” (цитати – Н. З.) его стиля, тем сильнее они настраивают читателя на благочестивый лад своею привычной приподнятостью, тем легче вызывают они благоговение и сознание высоты описываемого. Отсюда обилие цитат из священного писания, особенно из псалтыри, стилистическая роль которых в “высокой” литературе средневековья огромна и своеобразна” .
Далі запропонуємо учням прочитати першу частину тексту і вибрати порівняння, що характеризують закон і благодать. Одночасно заповнюємо таблицю:
Закон Благодать спершу тінь
рабиня Агар
світло місяця
нічний холод
старі міхи, застарілі в іудействі
пересохле озеро потім істина
вільна Сарра
сонячне сяйво
сонячна теплота
вино нового вчення благодатного
розлите євангельське джерело
Звернемось до порівнянь, записаних у таблиці. Це характерні для давньої літератури порівняння-антитези, в яких образи, явища не тільки співставляються, а й протиставляються. Вони створюються за допомогою антонімів.
Переваги благодаті перед законом автор підкреслює й у висловах, що сприймаються як афоризми. Знаходимо їх у тексті:
Християнство ж спасіння благе і щедре,
бо шириться на всі краї землі.
Закон бо раніше був, а вознісся невисоко
і одійшов. Віра ж християнська, пізніше
з’явившись, більшою од ранішої стала і
розійшлася між множеством народів.
І Христова благодать усю землю обняла і,
як вода морська, покрила її.
А по всій землі роса, а по всій землі віра
розпростерлася, дощ благодатний обросився,
купіль одродження синів своїх в нетління огорнула.
Озеро ж закону пересохло,
а євангельське джерело, наводнившись
і всю землю покривши, аж до нас розлилося.
У пустинній бо й пересохлій землі нашій,
висушеній ідольським жаром, зненацька забило джерело
євангельське, напуваючи всю землю нашу (Виділено нами – Н. З.).
У багатьох цих висловах знаходимо образи-символи, що так характерні для творів давнього письменства. Символ – це “умовне означення якогось явища або поняття іншим на основі подібності з метою стисло й яскраво передати певну ідею” . Зупинимося лише на символах, що означають вологу, без якої неможливе життя: вода, роса, дощ, купіль, джерело, озеро. Вони допомагають Іларіону емоційно, переконливо стверджувати життєдайність нової віри.
Перша філософська частина “Слова про закон і благодать” переходить у похвалу Володимиру Святославичу, хрестителю Русі. Автор підкреслює, що Володимир добровільно вибрав християнську віру, вражений її величчю, урочистістю, красою. Завдяки йому русичі приєдналися до великої сім’ї християнських народів. Він ставить ім’я Володимира в один ряд з апостолами Петром, Павлом, Іоанном Богословом, Марком та ін., що впроваджували нову віру серед народів Італії, Азії, Індії, Єгипту. У творі Володимир Святославич уподібнюється Константину, римському імператору:
“Подібний ти до великого Константина, рівний розумом, рівний христолюбством, рівний честю служителям його… Тож подібний тому єси, з ним однакової слави і честі достойний” .
Іларіон хоче переконати в необхідності канонізації Володимира, на що Візантія ніяк не погоджувалася.
Знаходимо в тексті хвалебні характеристики рівноапостольного Володимира, що свідчать, на думку письменника, про його святість:
“Чесний і славний між земних владик”, “друже правді, розмислу вмістилище, милосердя гніздо”, “у тебе розум вищий від розуму земних мудреців”, прохачам подавав, голих одягав, спраглих і голодних насищав, болящим всяку потіху посилав, боржників викупляв, рабам свободу давав, “велику заповзятість маєш до того, як вірний раб Христовий”, “не одну людину одвернув… од облуди ідольської, не десятьох, не город, а весь край сей”, “сей каган наш Володимир славним од славних народився, благородним од благородних”.
Іларіон – справжній патріот своєї держави. Прославляючи Володимира, він одночасно славить могутність і авторитет Руської держави:
“Похвалімо ж і ми… того, хто велике і дивне діло створив, нашого вчителя і наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря, а сина славного Святослава, про мужність і хоробрість якого в літа його володарювання слух пройшов по багатьох сторонах, а звитяги його і могутність паминаються і пам’ятаються ще й нині. Не в худородній бо і невідомій землі володарював той, а в Руській, про яку відати і чути на всі чотири кінці землі”. .
Поставимо запитання:
Стиль якого відомого вам жанру давньої літератури нагадує процитована частина “Слова про закон і благодать”?
Згадуючи великих предків Володимира, Ігоря і Святослава, Іларіон використовує літописний стиль.
Звернемося до найбільш апофеозного, емоційного уривку урочистої проповіді. Читаємо від слів “Встань, о чесная голово, з гробу твойого встань!”- і до кінця абзацу.
Цю частину твору М. Грушевський назвав “кінцевим покликом, сильним, гучним, як архангелова труба” .
Ознайомимо учнів, як подає цей текст у своїй праці М. Грушевський .
Для цього роздамо ксерокопії відповідних сторінок книги вченого.
Які якості твору підкреслено особливою графікою?
Характерною рисою тексту є його ритмічність. Уривок нагадує вірш, можна навіть віднайти слова, що римуються. Ритмічність досягається однаковим початком фраз, однотипною будовою речень.
Емоційний вплив на слухачів посилює вживання пишномовних звертань до Володимира, заклики осягти результати своїх діянь, серед яких найголовніше – “як християнство росте”.
Закінчується “Слово… ” глибоко патріотичною молитвою до Бога, в якій висловлена турбота автора про майбутнє Руської держави: “… Не давай нас у руки чужинців”, “… мир утверди, сусідів смири, голоди вгамуй, володарів наших зроби грізними для сусідів, боярів умудри… “
Ця молитва була надзвичайно популярною у давнину. Її часто читали на богослужіннях у церквах у важкі для держави часи.
“Слово про закон і благодать” Іларіона Київського належить до найкращих творів минулого. Його автор зумів піднятися до розуміння необхідності боротьби за політичну й ідеологічну незалежність від Візантії і своїм твором зробив внесок у цю велику справу.
Література
1. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т. – К., 1993 – Т.2.
2. Давня українська література: Хрестоматія /Упоряд. М. М. Сулима, – 3 вид. – К., 1996.
3. История русской литературы XI-XVII веков /Под ред. Д. С. Лихачева. – М., 1985.
4. Лесин В. М., Пулинець О. С. Словник літературознавчих термінів. – К., 1971.
5. Лихачев Д. С. Поэтика древнерусской литературы. – Л., 1973.
6. Повесть временных лет. – Ч.1. – М. – Л., 1950.
7. Словарь книжников и книжности Древней Руси. – Вып.1. – М., 1987.
8. Словник іншомовних слів /За ред. О. С. Мельничука. – К., 1974.
9. Соболь В. О. З глибини віків. – К., 1995.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Слово про закон і благодать” Іларіона (СКОРОЧЕНО) СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ (СКОРОЧЕНО) Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, “про мужність і хоробрість якого… слух пройшов по багатьох сторонах… ” Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі. Князь Володимир народився “славним од славних, благородним од благородних” і, “дійшовши літ і снаги”, став єдинодержцем своєї […]...
- Відповідь на контрольне питання До твору “Слово про Закон і Благодать” У чому виховне значення “Слова про Закон і Благодать”? Виховне значення “Слова про Закон і Благодать” в тому, що цей твір пройнятий почуттям національної гордості: вперше говориться про українську землю, про яку чують і яку знають у світі. Іларіон заперечує будь-чиї намагання виправдати панування одного народу над іншим у будь-якій формі....
- Слово про закон і благодать Іларіона – Література часів Київської Русі СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ … Всі краї, і городи, і народи почитають і славлять кожний свого учителя, того, що навчив їх православній вірі. Похвалімо ж і ми, по силі нашій, хоч малими похвалами, того, хто велике і дивне діло сотворив, нашого вчителя і наставника, великого кагана нашої землі Володимира, онука старого Ігоря1, а сина […]...
- Слово про закон і благодать скорочено – Народна творчість Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, “про мужність і хоробрість якого… слух пройшов по багатьох сторонах… ” Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі. Князь Володимир народився “славним од славних, благородним од благородних” і, “дійшовши літ і снаги”, став єдинодержцем своєї землі та підкорив собі сусідні землі. […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі Здоров’я князеві й дружині, Що борються за народ християнський Із військами поганими! “Слово… “ “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова… ” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було […]...
- Павло Мовчан – Благодать Світло на землю ллється без стриму, Божа поймає світ благодать. Янгол сідає сонячно-зримий, Коники ніжно в травах сюрчать. Що нас окремить усіх, розлучає, Хто нас за руку заводить сюди В зону лункої щемкої печалі, Де самохіть зостаєшся один?.. Де неподільні що біль, що розлука, Де сам із себе ти радість снуєш… І простягаєш до янгола […]...
- Плач Ярославни – шедевр світової літератури I. “Слово о полку Ігоревім” – видатний твір давньоруської літератури. II. Образ Ярославни в художній системі “Слова о полку Ігоревім”. 1. Історичні події, змальовані в поемі (захист від половецької навали, затемнення сонця, військо Ігоря зазнало поразки, незгода між князями). 2. Страждання Ярославни – страждання землі Руської (взірець жінки-слов’янки, плач в Путівлі на брамі, звернення до […]...
- Твір на тему: Поважати батьків – найперший закон природи Я вважаю, що це твердження відображає один з найважливіших законів існування людства, тому не можу з ним не погодитися. Адже батьки – це люди, які дали життя. Без батьків ми ніколи б не зазнали тепла сімейної любові, почуття захищеності. Батьки – це велике щастя, яке ми не завжди цінуємо, бо воно ж завжди поруч, такі […]...
- Твір на тему: Свобода. Закон Думки відомих письменників 1. Г. Сковорода. Найяскравішим віршем на цю тему є “De libertate”, у якому поет і філософ порівнює свободу зі злотом і проголошує, що й саме “злото” “проти свободи воно лиш болото”, прославляючи Богдана Хмельницького як батька вольності. І життя самого поета – приклад свободи від усіх принад світу, не випадково на своєму могильному камені він […]...
- Чим збагатило мене вивчення української літератури Чим збагатило мене вивчення української літератури Художня література – це особлива форма естетичного освоєння світу, за допомогою якої кожна людина збагачує себе духовно. Особисто я, вивчаючи літературу, розширила уявлення про стародавні епохи. Література навчила мене мріяти, переживати разом із персонажами творів, збагатила мою мову, адже мова творів і усної народної творчості, і українських письменників – […]...
- Основні тенденції та напрями розвитку літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Вплив філософських вчень на розвиток літератури Тема: Основні тенденції та напрями розвитку літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Вплив філософських вчень на розвиток літератури. Початок нового століття був охарактеризований великими зрушеннями у мистецтві і в літературі. Особливого впливу зазнало мистецтво після усвідомлення того, що “померли всі боги, залишилась одна людина” (Фрідріх Ніцше). Людина стає центром художнього твору і уособлює в собі […]...
- Літературний етикет Літературний етикет (фр. etiquette, від флам. steeken – вставляти ) – одна з головних особливостей поетики середньовічної літератури, вираз її нормативних настанов. Термін запропонований д. Лихачовим для визначення уявлень середньовічного письменника про своє станове місцезнаходження в соціальній ієрархії та світобудові, що зумовлювали його етикет поведінки, етикет мовлення. Найчастіше Л. е. з’являвся на початку певного твору: […]...
- Твір на тему: Чого не забороняє закон, те забороняє зробити сором Як на мене, то юридичні документи хоч як важливі, та не можуть врахувати всього. Адже смисл існування законів у тому, щоб регулювати правові відносини в суспільстві. І для таких цілей юридичні закони й слугують. Та ніхто не скасовував законів моральних, і саме ними ми керуємось у щоденному житті. Існує думка про те, що юридичні закони […]...
- Твір на тему: Дружба у нашому класі Дружба у нашому класі Ми звично приходимо щодня до школи, звично кидаємо один одному: “Привіт!”, звично ділимося новинами, проблемами, звично даємо поради. На уроках ми всі об’єднані одним прагненням – одержати нові знання, закріпити раніше набуті. Мабуть, саме ця спільна мета керує нашим бажанням допомогти один одному краще розібратися у матеріалі, тому у наших шкільних […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка генію народу “Слово о полку Ігоревім” було надруковане у 1800 році з рукописного списку XVI століття, що належав книгосховищу Спасо-Ярославського монастиря. “Слово… ” – велична пам’ятка генію нашого народу. За своїми ідейно-художніми особливостями – це вершинне досягнення давньоруської літератури. Воно “золотить” собою всю епоху. Цей твір, очевидно, не був поодиноким діамантом, а продовжував існуючу літературну традицію свого […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у […]...
- Головний закон джунглів і світ людей в оповіданнях про Мауглі Доброго полювання всім, Хто джунглів шанує закон. Р. Кіплінг Читаючи романтичні оповідання Р. Кіплінга, що вражають уяву, захоплюєшся світом тварин, казковою природою джунглів, індійською стародавньою культурою, побутом простих селян. В оповіданні “Брати Мауглі” автор знайомить нас з поширеною легендою, що здавна існує в суспільстві. Легенда розповідає про виховання дитини дикими звірами та існування людини в […]...
- На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники кажуть, що твори українських письменників […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) (1 варіант) Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені… ” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне […]...
- Відродження літератури: сучасний стан і перспективи У кінці XX століття процес оновлення української літератури набув значної сили. Зміни в суспільному житті країни відбилися й на розвитку літератури. Нове покоління письменників прагнуло вивести мистецтво слова за межі політики, ідеологічних и адміністративних втручань у художню творчість, зробити його естетично самодостатнім. Нова генерація письменників зажадала повнокровного буття української нації, насамперед подолання комплексу меншовартості, підрядної […]...
- Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного процесу. Г. вивчення творчості одного письменника реалізується за допомогою біографічного, культурно-історичного, психологічного і соціологічного методів, які в сукупності дають можливість […]...
- Слово-привид Слово-привид – слово, що виникло внаслідок неправильно прочитаного певного тексту, чиєїсь помилки на письмі чи вигадки. Термін запровадив І. Качуровський. Так, М. Хвильовий, проголошуючи “азіатський ренесанс”, вигукував: “Гряде новий Рамаян!” Очевидно, йшлося про головного персонажа пам’ятки індійської літератури “Рамаяни” – Раму. У перекладі поезії Ф.-Г. Лорки, зробленому М. Лукашем, були такі рядки: Як змилить мило […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) (2 варіант) Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
- Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
- Завдання художньої літератури Завдання художньої літератури Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке відчуття, ніби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав і радів разом із ним, переживав та вперто йшов до поставленої мети. Я бачив нашу Україну у страшні часи воєнного лихоліття і пишався співвітчизниками, душі яких не затьмарили хмари німецької […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
- “Слово о полку Игореве” – и песнь, и “слово”, и повесть Жанровая система литературы Древней Руси была сложной. В ней переплетались жанры, заимствованные из византийской литературы, среди которых были руководства по богослужению, поучения, молитвы и жития святых, а также произведения светского характера – естественнонаучные и исторические сочинения. Кроме того, существовала и система фольклорных жанров, которые находились в тесной взаимосвязи с жанрами литературными. При этом они сочетались […]...
- Твір на тему: Найдавніші рукописні книги Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або пергаментом, або інкрустували сріблом чи золотом. Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова. Найдавнішими рукописними пам’ятками є […]...
- У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У нашому житті література відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів – повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) (3 варіант) Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників. Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка культури нашого народу В історії загальнолюдської культури є пам’ятки, що відображають найкращі риси, властиві народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості світосприймання, у них звучить жива історія. До таких шедеврів світового мистецтва належить і “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури Київської Русі. Темою “Слова… ” у вузькому розумінні є зображення невдалого походу князя Ігоря Святославича […]...
- Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” I. Перше знайомство народу окупованої України із твором. (Поему “Слово про рідну матір” український народ вперше почув по радіо 29 листопада 1941 року, коли Україна була окупована німецько-фашистськими загарбниками, із уст самого автора. Цього дня був організований перший антифашистський мітинг, і Максим Рильський виголосив на ньому […]...
- Слово о полку Ігоревім – велична пам’ятка генія нашого народу “Слово о полку Ігоpевім” – велична пам’ятка генія нашого наpоду Понад вісім століть тому, в 1187 pоці, було ствоpене “Слово о полку Ігоpевім” – геніальний твіp давньої укpаїнської літеpатуpи. Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стеp фаpб. Інтеpес до “Слова о полку Ігоpевім” не тільки не зменшився, а набуває все шиpших та […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (1 варіант) У Новому Заповіті вустами Апостола Іоанна мовиться: “І спочатку було Слово, і Слово було Бог. Усе через нього почало бути. В ньому було життя, і життя було світлом для людей”. Ось так в словах давньоєврейського мудреця виражено одну з непохитних істин нашого буття. Слово може дати життя, вбити, може возвеличити і принизити. “Ну що б, […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка генію нашого народу Ліпше смерть, достойна слави, Аніж зганьблене життя. Шота Руставелі “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Зі “Слова… ” ми дізнаємося про життя нашого народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу з ворогами. Справжніми патріотами були Святослав, Ігор, Всеволод. У поемі невідомий нам автор із великою майстерністю змалював мужніх захисників Руської землі […]...
- “Слово о полку Ігоревім” та його образи в творчості митців нічийних часів “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Невідомий автор поеми – людина рідкісного поетичного таланту – створив шедевр, що й досі не перестає чарувати художньою довершеністю та патріотичною наснаженістю. Ідея, образи “Слова… ” запліднювали творчість багатьох письменників наступних поколінь. Після відкриття та публікації “Слова… ” з’явилося близько сотні його перекладів і переспівів письменниками […]...
- Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка) Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз […]...
- Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури I. Виникнення “Руської трійці”. (“Руська трійця” – це нелегальний література ний гурток, організований 1834 р. у Львівській духовній семінарії.) II. Просвітницька діяльність учасників “Руської трійці”. 1. Творчість Маркіяна Шашкевича. (М. Шашкевич – тонкий лірик, автор малих віршованих форм. У поезіях “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення […]...
Вірш пейзажної лірики тема і ідея.