Як же давно не зустрічав світанки



Як же давно не зустрічав світанки.
Ночі короткі надто аби в них
Шукати більшого чогось,
Нової ланки,
Серед вже згублених старих.
Зорі підступно світло економлять,
Й очей не видно,
Що на глибині?
Сьогодні щирістю назвати нам дозволять
Слова відверті з присмаком брехні. І темрява так провокує здібно
Знятись з обмежень,
Стерти всі табу,
На почуття у стилі НЮ,
Щоб було краще видно,
Яку квапливості встановлено ціну.
Мовчання, тиша,
Міста сонний ритм,
Думки заплутались,
Мов пальці у волоссі,
Та нескінченна кількість одиноких рим
На підступах свідомості гуляє досі.
Напевне досить їх,
Цих сповідей ночами,
Ця ніч, як інші, скоро вже пройде.
Пристрасть завжди приходить вечорами,
Кохання ж із світанками зійде.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Поради майбутньому оратору.
Ви зараз читаєте: Як же давно не зустрічав світанки