Антонич Богдан-Ігор – Молодий поет

Над лугом буря свище, наче пуга,
І вітряна кряжами кряче пря,
Мов не ліси хвилюють, а моря,
Та в серце туга стукає, мов пугач.

Тоді виходжу в чорну ніч на ганок,
Деру очима тінь, гляджу зорі.
Крізь вихор чалий кінь зарже над раном,
Роздзвінно гупне копитом в поріг.

І сам не знаю, як скачу в стремена,
Хватаю репане реміння нузд,
А завірюха на дворі шалена
Рамена отвирає й мутить глузд.

Лиш в грудях голос дзенькає, мов мідь,
Шепоче: “Молодий, не їдь, не їдь!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему тореадори з васюківки скорочено.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Молодий поет
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.