Микита Годованець – Галасуни

ГАЛАСУНИ

Коли Рябенька й Семенатка,

Кінчивши яйцекладку,

Злетять з гнізда у курнику,-

Там стільки галасу та крику,

Немов хтозна-яку

Зробили справу превелику.

Якось од нічого робить, чи як,

І Півень з ними розкричався так,

Аж Господиня вийшла з хати:

– Чого кричиш, хвостатий?

Немов залізом хто припік!

– Та як “чого”? Яєчка любиш?

Поглянь, в гнізді яєць, що й лік

Загубиш!

– Іч, хитрий біс!

Та вже… Хоч ти не зніс

Нам жодного яйця,

Іди сюди, посиплю зеренця!

* * *

На зборах

З трибуни, чую, Півники говорять.

Але бо хитруни!

Не про свою роботу –

Про надбання чужі деруть одважно рота

І хвастають, мов ті галасуни,-

На господарський хліб роззявились вони!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Ой принесіть мені пролісків з лісу.
Ви зараз читаєте: Микита Годованець – Галасуни