Склад

Склад – найкоротший відрізок усного мовлення, що утворюється одним поштовхом видихуваного повітря; фрагмент звучання, в якому один звук (фонема) характеризується найсильнішим звучанням порівняно з іншими – попереднім і наступним. С. як елемент фонетичного словоподілу утворюється як з одного, так і з кількох звуків: складотворчого, що становить вершину звучності, та залежних від нього. до складотворчих належать, як правило, голосні звуки, але можуть бути і приголосні сонорні, наприклад “р” і “л” у чеській мові (prst – палець, vlk – вовк). У кожній мові творення складів і складоподіл слів має свої особливості. Українській властива рівновага голосних та приголосних, що зумовлює її милозвучність, тенденція до відкритого С. Відкритий – С, який закінчується голосним звуком (го-pa, лі-то). Закритий – С, що закінчується приголосним звуком (жов-тень, rap-ний). Неприкритий – С, який починається голосним (ар-ф’яр, об-сяг). Прикритий – С, який починається приголосним (гол-ка, ха-та). для літературознавства суттєвими є характеристики С. за кількісною (тривалістю звучання) та якісною (сила голосу) ознаками. Ці відмінності визначають роль С. як ритмічної одиниці: різного роду сполучення складів (довгі і короткі в античному, наголошені і ненаголошені в силабо-тонічному віршуванні) утворюють стопи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Трагедия народа в поэме ахматовой реквием.
Ви зараз читаєте: Склад