Василь Симоненко – Герострат

Нащо мене засуджено до страти?
Нікчемні люди, ваш нікчемний суд
Не обезглавив слави Герострата –
Я єсьм живий, і я творю свій труд!

Забуті зодчі, мулярі забуті,
І прахом взято скульптора ім’я.
На попелі їх дум встаю, із каламуті,
Іду у всесвіт і в безсмертя я.

Кляніть мене, кривіться від огиди,
Несіть мені прокльони і плювки –
Вже чорна слава вбивці Артеміди
Мені під ноги кинула віки!

Ви всі – ніщо. Ваш труд, і ваші болі,
І ваші мрії – порох все і тлін!
Над вами – я. Вулкан моєї долі
Веде мене крізь хаос поколінь.

Над світом галасливим і патлатим,
Що чварами гуде і клекотить,
Затис я в жмені божевільний атом,
І слава мені груди лоскотить.

Творіть красу! дерзайте і не спіте!
Та пам’ятайте, що над вами – я,
Готовий все убити і спалити,
Щоб обезсмертити своє ім’я.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Симоненко – Герострат