Антонич Богдан-Ігор – Четвертий кут



Віра, надія, любов. – ч. 1

О, вічно тужать людські душі,
Час принесе поразку.
Хай нам шепоче янгол в уші
Нову шовкову казку.

Прилине срібний янгол уночі,
Примара невидима,
Аж батьківщину осяйну сплячи
Побачиш над очима.

Пізнати знов єдине і важне,
Почути знов забуте,
Та осягнути недосяжне,
Здобути нездобуте.

Де від землі до вічності є скрут,
Скажи мені, мій доме!
В трикутнику знайти четвертий кут –
Велике Невідоме.

29 березня 1932 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Друг це скарб який тебе не зрадить.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Четвертий кут
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.