Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Аплікація
Аплікація
Аплікація (лат, applicatio – приєднання) – введення у літературний текст цитат (прислів’я, приказки, афоризми, фрагменти з художнього твору та ін.) почасти у зміненому вигляді. Прикладом А. можуть бути рядки із сонета М. Зерова “Князь Ігор”, взяті із “Слова про Ігорів похід”:
А любо дону шоломом зачерпти!
Одважний князю, ти не знаєш смерти,
Круг тебе гуслі задзвенять.
А. близька до центона і водночас відмінна від нього неприхованістю цитування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- І патріот, і лірик (за твором “Слово про похід Ігорів”) Давньоруська пам’ятка невідомого автора “Слово про похід Ігорів” є перлиною українського ліро-епосу. Ідея твору – єдність руських земель. Ця думка лейтмотивом проходить у розповіді про невдалий похід князя Ігоря на половців. Саме розбрат, егоїзм руських князів, їхні міжусобиці призвели до поразки Ігоревого війська. Невідомий автор залишив настанову і засторогу на всі часи для українського народу. […]...
- Переспів Переспів – вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора, з елементами наслідування версифікаційних елементів, наближений до перекладу, але відмінний від нього за відсутністю еквіритмічності. П. були досить поширені на початках нової української літератури. Так, вірш П. Гулака-Артемовського “Твардовський” є П. балади А. Міцкевича “Пані Твардовська”, балада Л. Боровиковського “Маруся” – П. “Світлани” В. Жуковського […]...
- Гапакс легоменон Гапакс легоменон – слово, словосполучення, що зустрічається лише один раз у певному художньому тексті, більше ніде не повторюючись. Г. л. спостерігається у “Слові про Ігорів похід”: кихакуть, кичеть, папорзі і т. п. У новій та новітній українській літературі – це переважно неологізми (Т. Шевченко: “… Хребетносилі / Уже ворушаться царі”; М. Семенко: “… хрещатикуючи серед […]...
- Гусляр Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі […]...
- Патронім Патронім (лат. pater – батько, грецьк. опута – ім’я) – найменування персонажа модифікованим іменем його батька. Цей стилістичний прийом був відомий за Києво-руської доби: Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? (переклад М. Рильського). У пізніші часи в Україні поряд із давньою формою П. з’явилася […]...
- Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
- Апострофа Апострофа (грецьк. apostrophe – особисте звертання) – стилістична фігура, звертання до відсутньої особи, як до присутньої, до персоніфікованих явищ природи; приміром, звертання Ярославни до Сонця, Вітру та дніпра-Славутича (“Слово Про Ігорів похід”). А. притаманна народній свідомості, зумовлена традицією гармонійного життя з довкіллям, зафіксована у міфологічних сюжетах, у різних жанрах фольклору (легенди, казки, замовляння, молитви тощо). […]...
- Билина Билина – епічні речитативні пісні, які в княжі часи виконували в Україні народні співці-музики. Внаслідок татаро-монгольського іга в ХШ-XIV ст. вони були занесені скоморохами в далекі, окраїнні землі княжої держави, поширилися на Уралі й у Сибіру. В Україні на зміну цьому старовинному епосу прийшли козацькі думи, пісні, легенди про боротьбу з турками, татарами та польськими […]...
- Павло Тичина – Плач Ярославни ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ І Ліді Папарук Сніг. Сніжок. На княжий теремок. День і ніч круг нього ходить, плаче голосок: – Ой князю, князьочку, чи ти за Дунаєм? чи ти на Дону? Дай про себе вісточку, бо умру. Прислухається княгиня – тільки сніг, тільки сніг та сніжок, та за полем та за лісом голос-голосок; Батька війна! Матері […]...
- Слово про похід Ігорів (скорочено) Як краще розповісти про похід Ігорів – за зразком давнього співця Бояна чи за вимогами сучасності? Ігор Святославович укріпив ум силою, а серце вигострив мужністю й повів свої хоробрі полки на землю Половецьку за землю Руську. Ігор чекає свого брата Всеволода. А в того вже бистрі коні осідлані стоять під Курськом, воїни вправні, шукають собі […]...
- Мар’ян Радковський – Хто я? для чого? Хто я? для чого? Зброя? Чи воля? Збоку? Чи де ти? В нас своє небо! Керч або Мемфіс, Чоп чи Одеса, Разом це Мекка, Без тебе це – шлак. Без тебе вже тиждень, Позаду Великдень І криє без тебе, Але це не кайф. Так хочеться дози, Так хочеться волі, Яку не дістати, Коли ми не […]...
- Іван Франко – “Місяцю-князю!..” Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков таємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця горе. Місяцю-князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку. Із небозвідної Стежки погідної Важко глядіть тобі В море бездонне, В людськості бідної Горе безсонне. Місяцю-князю! В пітьмі будущого, Знать, ти шукаєш Зілля цілющого, Зілля, що […]...
- Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, […]...
- Юрій Федькович – Русь По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана кімната, […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- Юрій-Осип Федькович – Русь РУСЬ По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана […]...
- Микола Костомаров – Співець Амвросію Могилі Ой, чого, молодий співець, зажурився, Головою жалко на гуслі схилився? Ой, чого молодий співець не співає, А чи гласу більше до пісень не має? Нащо собі марно жалю завдавати, Нащо свої красні літа загубляти! Сидить, як ізмерзлий, із ранку до ночі, Облив слізоньками понурії очі: – Чи тобі із літом розлучаться жалко? Та […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – великий твір східнослов’янської культури Кожний народ, що створив дійсно велику цивілізацію, має у своїй скарбниці епічні твори, що зберегли історію, характери та звички, дух предків, ідеали нації, які пройшли випробування віками і тисячоліттями. У триєдиної гілки слов’ян, що складали Київську Русь, таким твором є “Слово о полку Ігоревім”. Воно було створено у неспокійні часи формування слов’янської державності, потім на […]...
- Анімізм Анімізм (лат. апіта, animus – душа, дух) – світосприйняття, базоване на переконанні в існування душ та духів як першооснови всього сущого, на уявленні про природу як живу істоту, Воно закладало основи первісного міфологічного світогляду, збережені донині у глибинах етногенетичної пам’яті, у колективному несвідомому (архетипах). А. притаманний також і монотеїстичним віросповідуванням (християнству, ісламу, іудаїзму та ін.), […]...
- Павло Мовчан – Гончарний круг На веретено крижане намотується нитка біла. Кружля тебе, кружля мене крутілка спорожніла. Скрипить, скрипить гончарний круг, Кружляє безупинно: Немає губ, немає рук, щоб нас зліпити з глини. І може статись – пронесе нас повз людські турботи. Мелькоче все, мелькоче все, Лиш вітер сухоротий Обдмухує ретельно нас, сухі грудки формує… Кружляє круг, збігає час, і все, […]...
- Альбіна Смолянська – Ти говори мені Ти покажи мені, де є тепер у нас Ноти співзвучності? Наші мелодії вже не звучатимуть – Створять незручності. Наші роки і безцінні історії В часі заховані. Тільки на фото зустрілися поглядом, Мов зачаровані. Ти говори мені, не обділяй мене Хоч би розмовою. Знаєш, до тебе я вірші-листи пишу Серця промовою. Знаєш, для тебе я щастя […]...
- Роман Купчинський – Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю тишу благовісну, Як ліс мовчить і молиться до зір? Чи знаєш ти прекрасну ту картину, Як місяць-князь зійде на дерева, Як срібний шовк обгорне всю долину І заблищить блилянтами трава? Чи знаєш ти ті пахощі весняні, Як […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- Слово про похід Ігорів (Характеристика твору) Характеристика твору “Слово про похід Ігорів” (кінець XII ст.) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: героїчна поема (на думку деяких літературознавців – повість, літописна повість). Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна […]...
- Слово про похід Ігорів (АНАЛІЗ) Аналіз твору “Слово про похід Ігорів” Літературний рід: ліро-епос. Жанр: героїчна поема (на думку деяких літературознавців – повість, літописна повість). Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці […]...
- Надя Ковалюк – Не займай мою душу… не треба Не займай мою душу… не треба, Я не вбита тобою… жива. Знаєш, я, на відміну від тебе- Не кидаю на вітер слова. Але, врешті, кому яке діло, Що не справдив найбільшу із мрій? Я дарую тобі своє тіло, Але душу чіпати-не смій! Бо пече ще брехня, як кропива, Бо слова-не потрібні… мовчи. Бо душа-ще чекає […]...
- Анонім Анонім (грецьк. anonymos – той, що немає назви, безіменний) – автор, чиє прізвище невідоме; твір без підпису автора. Анонімною вважається не тільки народна творчість, а й твори, зокрема давньої літератури, коли ім’я письменника не прийнято було вказувати. Вони, як і псевдонімні твори, підлягають науковій атрибуції – встановленню автора. Анонімність “Слова про Ігорів похід ” викликала […]...
- Тарас Шевченко – Ликері На пам’ять 5 августа 1860 г. Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть нам віри без попа Раби, невольники недужі! Заснули, мов свиня в калюжі, В святій неволі! Мій ти друже, Моя ти любо! Не хрестись, І не кленись, і не молись Нікому в світі! Збрешуть люде, І […]...
- Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі Або в задуманих садах, Коли од щастя мимоволі Сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, Немов дитинства дальні дні, І кожна квітка і стеблина До тебе тягнуться в півсні. А ти ідеш. На небокраї Яка краса огнів сія! Й разом з природою співає Душа закохана твоя. І тільки […]...
- Звеличення ратних подвигів у “Слові про похід Ігоря” та “Пісні про Роланда” Звеличення ратних подвигів У “Слові про похід Ігоря” та “Пісні про Роланда” “Слово про похід Ігоря” – пам’ятка давньоукраїнської літератури XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але вперше була знайдена теж у XII ст. і належить до французького народного епосу. Перед нами – два факти з історії різних країн. Але вони мають […]...
- Олена довганюк – Ти знаєш, як важко без тебе? Ти знаєш, як важко без тебе? Наскільки потрібен мені? В присутності твоїй потреба, Тобою наповнені дні. Як погано без тебе буває Як серце без тебе болить… І сум як мене покидає, Як голос твій чую умить. Авжеж, ти, напевно все знаєш, Про що я, буває, мовчу, Та уваги, на те, не звертаєш Про що я […]...
- Книжний героїчний епос Книжний героїчний епос – літописи княжої та козацької доби, в яких відображена боротьба українського війська із зовнішніми нападниками, прославляються військова мужність і сила, рицарські чесноти князів, гетьманів, кошових, полковників, воїнів-дружинників і козаків. Розповідається про їх суходільні та морські походи на Візантію, Крим, Туреччину, Польщу, Московію, національно-визвольну війну під орудою Б. Хмельницького, битви за утвердження державності […]...
- Поема Поема (грецьк. роіеmа – твір) – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва “П.” загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид П.: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. п. Виникла П. на основі давніх і середньовічних героїчних пісень, сказань, епопей, що […]...
- Микола Вінграновський – Кохана Кохана Ти не знаєш Що коли я приходжу від тебе Я засинаю Людиною А просинаюся деревом І вранці Шумлю у нашому подвір’ї І сусіди дивуються Звідки За ніч Виросло таке Дерево Кохана Ти не знаєш Що коли я приходжу від тебе Я засинаю людиною А просинаюся Хмарою Яка зачепилась За середвіття двадцятого віку І яка […]...
- Надя Ковалюк – Коли до вікон примоститься надвечір’я Коли до вікон примоститься надвечір’я Й народиться найперша із зірок, Ти заплети мені мереживом надію В квітучий, оксамитовий вінок. І поцілунками осип гаряче тіло, Немов багряним листям восени. Свої зізнання – з обережністю, невміло Мені в коліна ніжно поклади. Заворожи мене солодкими губами, П’янкими, як троянди пелюстки. Увесь наш простір оповитий почуттями Нестримної взаємної жаги. […]...
- Таня-Марія Литвинюк – Що ти знаєш про неї? Що ти знаєш про неї? Ім’я і невпевнені рухи? Їй щоночі сняться моря – і болять у тобі океани. Чорно-біла любов її – клавіші фортепіано. А сама вона схожа на зиму, душа її – грудень. Що ти знаєш про неї? Погляд лякливого звіра? Вся свобода її – сховатися в слові “назовсім”. А у неї до […]...
- Богдан Боленчук – якщо чиєсь серце б’ється для тебе – радій Якщо чиєсь серце б’ється для тебе – радій, Якщо і не б’ється, то б’ється твоє для когось. Час – головний ворог для твоїх дій, їх крадій, Пів життя пройшло, чи просто не збулось. Здається, знаєш ходи, але не знаєш – хто ти. Ми інші для інших, але ми – найголовніше. Боїшся пустот, що у тобі […]...
- Семенко Михайль – Хлопчик Молодий я і багато взяв, Світ і життя збагнув зарано. Душа моя ще просить ласки, Я ще дитина – і коли дорослим став? Я прагну друга, як колись, Коли був наївним ідеалістом, І хочу, щоб мене хтось зрозумів. Я ще хлопчик, і моя мрія – панна. Я непрактичний, І мене лякає женщина. Я – несталий, […]...
- Тесса Колейс – Ти знаєш Ти знаєш, Адже не важливо, в якому ми статусі: Коханці, вороги, друзі, перші зустрічні; Ми вибухнули та горіли в одному градусі, Дотліваючи, розпалися холодні, але мічені. Ти знаєш, Адже можливо у мене в горлі терпне. Та лиш твоє життя мені дорожче космосу. Погана звичка – кохати натщесерце, Відчайдушно роздираючи обійми Хроноса. Ти знаєш, Приходь до […]...
- Лист до Тома Сойєра (після прочитання твору “Пригоди Тома Сойєра”) Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька разів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти […]...
Випадок у лісі твір.