Осип Маковей – Колисанка

Сидять пани над Невою
Та поникли головою,
Місяцями раду радять
Над правами, що не вадять,
Що не вадять з них нікому –
Все лишають по-старому.

Межи ними пан граф Вітте
Все лиш каже: “Ви заждіте!
Я придумаю вам думу,
Що наробить много шуму
Над Невою і над доном,
По всім світі за кордоном.

Що урву тут, там надточу,
А все буде, як я хочу;
Коза ціла і вовк ситий,
Пан багатий, хлоп небитий.
Хто умре, то вже не встане,
По зимі весна настане,
По весні настане літо,

Буде тепло по всім світу,
А по літі буде зимно, –
Тож-то буде людям дивно!
І так буде рік за роком,
Лиш розважно, крок за кроком,
Жити будуть всі щасливо,
Тільки ждіть ще терпеливо.
Циркулярів ще напишу,
Всю Росію заколишу.
Ой ходить сон і дрімота –
Се усе моя робота… “

1906


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Твір лесі українки скороченко.
Ви зараз читаєте: Осип Маковей – Колисанка
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.