Осип Маковей – Налетіла куля з поля



Налетіла куля з поля,
Забриніла, як пчола, –
Дійся, дійся, божа воля,
Як така козацька доля, –
Куля в груди застрягла.

Впав козак, не може встати,
Ще раз глянув навкруги:
“Ах, прегарні сі Карпата!
Тут би жити, не вмирати,
Та убили вороги.

Тільки й щастя, що вмираю
На землі моїх братів;
Тільки й смутку, що не знаю:
Може, й з рук їх тут конаю
За провини ще дідів.

Вже готова є могила,
Не могила, а гора;
Буде душенька тужила,
Де є Україна мила, –
Так далеко до дніпра!”

Без китайки, без калини
Поховали козака,
Тільки вітер Верховини
Поніс вістку до родини…
Що за доленька гірка…

1915


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Мої домашні обов язки.
Ви зараз читаєте: Осип Маковей – Налетіла куля з поля