Осип Маковей – думка



Мені здається: я не жив,
А тільки все збирався жити,
Чогось шукав, за чимсь тужив,
Бажав комусь весь вік служити;
Аж ось і молодість минула,
Не живши, втомлена заснула.
І день прийде, як та сльота,
Я довгу панахиду правлю:
“Прощайте, молоді літа!
Не гуджу вас я і не славлю;
З могили вже вас не добуду,
Уже я молодим не буду’.
І в сім жалю мов бачу я:
Не мертва молодість, лиш сонна;
Невпору ще журба моя,
Невпору пісня похоронна!
Ще поживем! давайте жити,
Наново глядати, тужити!…

1885


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір на тему що в людині найцінніше.
Ви зараз читаєте: Осип Маковей – думка
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.