Павло Мовчан – “Цей мох – на двох… “



Цей мох – на двох;
Куди не глянеш,
Стоїть притомний літ
Весняний,
Хоч до весни – гай-гай!.. колись…
З беріз ми соку напились,
Все ходим і когось гукаєм,
Й відлунок кожен, наче спис,
У свої руки заплітаєм.
Що нам до того – мох чи пух,
Чи ниття те, що в’яжуть птиці,
Єднає нам і зір, і слух
Разками чистої живиці?
Бо заблукали ми – ще й як!
Одне ув одному – дочасно…
Чи ж явить нам весна свій знак
На мить всерадісну, всещасну?
І поіменно, прямо вряд
Ми кожне дерево гукали,
Не озираючись назад,
Де тінь із тіні воскресала.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис процесу праці малювання.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Цей мох – на двох… “