Юрій Андрухович – Темниці

Липи в час доцвітання стоять золоті,
Безгомінні.

“Було тут кілька темниць”, – сказав
Неборак. О відлуння колишніх льохів
З назвами, як у дівчат чи винарень, –
“доротка”, “Під ангелом” і та найлютіша
“Татарня”, де очі вмирали найперше,
І світло ховалось під пахви,
В роти без’язикі!

Ця тиша тепер ні до чого. Це навіть не
Меморіал. І не річку загнано в труби.

Хоч кожен з нас міг би сказати:
“Липи в час доцвітання – гаснучі зорі.
Повні трамваї дівчат”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Стилет чи стилос художні засоби.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Темниці
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.