Юрій Андрухович – Нічна зміна



Закіптюжений ангел живе у друкарні,
Наче промінь стрибає в дівочі люстерка,
На губах залишає цілунки безкарні –
Безшелесний, мов тінь, і липкий, мов цукерка.

А за вікнами вечір, десята година,
Але ясно, як вдень, бо п’ятнадцяте червня.
І любовна жага, аж якась голубина,
Засвітилась на площі, як відкрита харчевня.

І зібралось на дощ, і цвітуть парасолі –
Попід вікнами плавне народне гуляння,
І цукрові блудниці пливуть в ореолі,
А друкарня двигтить і гуде, мов гуральня.

І тримає в собі цих легких полонянок,
Що мов сірі гілки виростають з машини,-
Щось літало над ними, в’язке, як серпанок,
Перетнувши повітря, мов тіло пташине,

Щось крутилося тут, безпорадне й крилате!..
І коли врешті змовкнуть вночі лінотипи,-
Розкриваються плечі, спадають халати,
Кольорові дівчата виходять під липи.

Заспокоєний ангел, покинувши чати,
На рулонах паперу вкладається спати…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Пісня ой летіла стріла лірична.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Нічна зміна